Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис. Любовець, Н. І. (Інститут біографічних досліджень НБУВ, Київ). Мемуарна складова академічного збірника "За сто літ": основні жанри та cюжети [Текст] / Н. І. Любовець // Українська біографістика. - 2019. - Вип. 17. - С.93–112 Шифр журнала: Ж69079/2019/17 Кл.слова (ненормированные): збірник «За сто літ», академічна періодика, мемуари (спогади), автобіографії, щоденники, мемуарні жанри, сюжети.. “Over a hundred years” collection, academic periodicals, memoirs (memories), autobiographies, diaries, memoirs genres, subjects.. сборник «За сто лет», академическая периодика, мемуары (воспоминания), автобиографии, дневники, мемуарные жанры, сюжеты. Аннотация: Проаналізовано мемуарну складову академічного збірника «За сто літ», завдяки чому з’ясовано підходи академічної спільноти до історичних джерел на етапі, коли їхньою органічною частиною було визнано мемуари, що стало важливим поштовхом у справі пошуку, збирання та введення до наукового обігу значного масиву історичних матеріалів і свідченням нового етапу в еволюції української мемуаристики. Увага редакції часопису «За сто літ» до мемуарів засвідчує розуміння серед наукової спільноти значення джерел особового походження для висвітлення як історичних подій, так і біографій українських діячів. Археографічне опрацювання спогадів демонструє високий фаховий рівень тих, хто їх віднаходив, упорядковував і коментував. Глибокі суспільно-політичні трансформації кінця ХІХ – початку ХХ ст. сприяли формуванню високого рівня національної та політичної самоідентифікації авторів мемуарів, які усвідомлювали себе невід’ємною частиною українського суспільно-політичного життя. Автори спогадів постають перед нами соціально активними, самодостатніми особистостям, які прагнули до осмислення подій, свідками чи учасниками яких були. Соціальне тло і коло спілкування, змальовані в мемуарах, дають змогу вивчити обставини, що формували особистість кожного з авторів. Розглянуті спогади дають матеріал для біографічних розвідок щодо регіональних діячів кінця XIX – початку XX ст., чиї імена довгий час залишалися поза межами наукового дискурсу. Особливий потенціал у цьому контексті належить спогадам про діяльність громад у провідних українських містах.^UThe memorial component of the academic collection “Over a hundred years” has been analyzed, allowing to clarify the approaches of the academic community to historical sources at the stage when memoirs were recognized as their integral part, which became an important impetus in the search, collection and introduction to science of a large array of historical materials and evidence of a new stage in the evolution of Ukrainian memoiristics. The attention of the editorial staff of the “Over a Hundred Years” journal to the memoirs is indicative of the understanding among the scientific community of the importance of sources of personal origin for coverage of both historical events and biographies of Ukrainian figures. The archaeographical processing of memoirs demonstrates the high professional level of those who was discovering, arranging and commenting on them. Deep socio-political transformations of the late nineteenth and early twentieth centuries contributed to the formation of a high level of national and political selfidentification of the authors of memoirs, who perceived themselves as an integral part of the Ukrainian socio-political life. We see the authors of memoirs as socially active, self-sufficient individuals, who sought to comprehend events that they witnessed or participated in. The social background and communication circle, depicted in the memoirs, allow us to study the circumstances that formed the personality of each of the authors. The considered memoirs provide material for biographical studies of regional figures of the late nineteenth and early twentieth centuries, whose names remained outside the scientific discourse for a long time. A special potential in this context belongs to memoirs on the activity of communities in prominent Ukrainian cities.^RПроанализирована мемуарная составляющая академического сборника «За сто лет», что позволило выяснить подходы академического сообщества к историческим источникам на этапе, когда их органической частью были признаны мемуары, что стало важным толчком в деле поиска, сбора и введения в научный оборот значительного массива исторических материалов и свидетельством нового этапа в эволюции украинской мемуаристики. Внимание редакции журнала «За сто лет» к мемуарам свидетельствует о понимании среди научного сообщества значения источников личного происхождения для освещения как исторических событий, так и биографий украинских деятелей. Археографическая обработка воспоминаний указывает на высокий профессиональный уровень тех, кто их находил, приводил в порядок и комментировал. Глубокие общественно-политические трансформации конца XIX – начала ХХ в. способствовали формированию высокого уровня национальной и политической самоидентификации авторов мемуаров, которые осознавали себя неотъемлемой частью украинской общественно-политической жизни. Авторы воспоминаний предстают перед нами социально активными, самодостаточными личностями, стремящимися к осмыслению событий, свидетелями или участниками которых они были. Социальный фон и круг общения, описанные в мемуарах, позволяют изучить обстоятельства, формировавшие личность каждого из авторов. Рассмотренные воспоминания дают материал для биографических исследований относительно региональных деятелей конца XIX – начала XX в., чьи имена долгое время оставались вне научного дискурса. Исключительный потенциал в этом контексте принадлежит воспоминаниям о деятельности Громад в ведущих украинских городах. Файл:  ubi_2019_17_8.pdf - 0 Дод. точки доступу: Любовец Н. И.