Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис. Петрикова, В. Т. (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського). Бібліотечна та бібліографічна біографістика в історії організації національної науки (до сторіччя Національної академії наук України) [Текст] / В. Т. Петрикова // Українська біографістика. - 2019. - Вип. 17. - С.151–164 Шифр журнала: Ж69079/2019/17 Кл.слова (ненормированные): бібліограф, бібліологія, бібліотекар, біографістика, компетенція, наука, професорська культура, професія.. bibliographer, bibliology, librarian, biographical science, competence, science, professorial culture, profession.. библиограф, библиология, библиотекарь, биографистика, компетенция, наука, профессорская культура, профессия. Аннотация: Актуальність теми пов’язана з дослідженнями історії національної науки та святкуванням столітнього ювілею Національної академії наук України, створення якої у 1918 р. завершило процес організаційних пошуків української науки, активність якої найбільш очевидна упродовж XIX – на початку ХХ ст. Фактом активізації національного наукового руху стало формування університетських наукових шкіл. У межах розгорнутих галузевих досліджень університетської науки формувалася когнітивна політика українського соціуму періоду відродження. Змістовність головних концептів когнітивного бачення еволюції українського суспільства пов’язана з іменами діячів науки, церкви, культури. Компетентнісний підхід, як методологічна база досліджуваної теми, дав змогу визначити змістовні ознаки поняття «діяч» щодо персоніфікації учасників наукового руху на українських землях періоду імперії. Оскільки базовим компонентом когнітивних процесів у соціумі, поряд із матеріальною сферою і енергетичними ресурсами, органічно є інформативність соціального середовища, акцент зроблений на визначенні ролі інформаційного компонента (через поняття «бібліографія» і «бібліотека») в науково-дослідній роботі представників наукових шкіл переважно гуманітарного спрямування. Досягнення дореволюційної гуманітаристики наукових шкіл Києва, Харкова, Ніжина, Одеси, Умані стали змістовними орієнтирами для прийняття стратегічних рішень щодо організаційних основ Академії у 1918 р. Стратегія розвитку УАН мала органічною складовою рішення щодо створення різних підрозділів Академії, бібліографічна продукція яких враховувала потреби інформаційного забезпечення науки в її багатогалузевому системному знанні.^UThe urgency of the topic is related to the studies of the history of national science and the celebration of the centennial of the National Academy of Sciences of Ukraine. The creation of the Ukrainian Academy of Sciences in 1918 completed the process of organizational searches of the Ukrainian science, whose activity was most obvious during the XIX and early XX centuries. The formation of university scientific schools showed the activation of the national scientific movement. Within the framework of the detailed branch studies of university science, the cognitive policy of the Ukrainian society of the renaissance period was formed. The content of the main concepts of cognitive vision of the evolution of Ukrainian society is associated with the names of the leaders of science, church, culture. The competence approach, as a methodological basis for the researched subject, allowed determining the meaningful features of the notion of “person” in relation to the personification of participants in the scientific movement on the Ukrainian lands of the period of the empire. Since the basic component of cognitive processes in a society is the informativity of the social environment, along with the material and energy resources, the emphasis is on determining the role of the information component (through the concepts of “bibliography” and “library”) in the research work of representatives of scientific schools, mainly humanitarian. The achievements of the pre-revolutionary humanities of the academic schools of Kyiv, Kharkiv, Nizhyn, Odesa and Uman became meaningful benchmarks for making strategic decisions regarding the organizational foundations of the Academy in 1918. An integral component of the development strategy of the UAS was the decision to create a variety of units, whose bibliographic products would address the needs of information support of science in its multidisciplinary system knowledge.^RАктуальность темы связана с исследованиями истории национальной науки и празднованием столетнего юбилея Национальной академии наук Украины. Создание Украинской Академии наук в 1918 г. завершило процесс организационных поисков украинской науки, активность которой наиболее очевидна на протяжении XIX – начала ХХ вв. Фактом активизации национального научного движения стало формирование университетских научных школ. В рамках развернутых отраслевых исследований университетской науки формировалась когнитивная политика украинского социума периода возрождения. Содержательность главных концептов когнитивного видения эволюции украинского общества связана с именами деятелей науки, церкви, культуры. Компетентностный подход, в качестве методологической базы исследуемой темы, позволил определить содержательные признаки понятия «деятель» относительно персонификации участников научного движения на украинских землях периода империи. Поскольку базовым компонентом когнитивных процессов в социуме, наряду с материальной сферой и энергетическими ресурсами, органично является информативность социальной среды, акцент сделан на определении роли информационного компонента (через понятия «библиография» и «библиотека») в научно-исследовательской работе представителей научных школ преимущественно гуманитарного направления. Достижения дореволюционной гуманитаристики научных школ Киева, Харькова, Нежина, Одессы, Умани стали содержательными ориентирами для принятия стратегических решений относительно организационных основ Академии в 1918 г. Органической составляющей стратегии развития УАН были решения относительно создания различных подразделений Академии, библиографическая продукция которых учитывала потребности информационного обеспечения науки в ее многоотраслевом системном знании. Файл:  ubi_2019_17_11.pdf - 0 Дод. точки доступу: Петрикова В. Т.