Процедура рецензування має на меті забезпечити ретельний відбір авторських рукописів для публікації.

Редакція у двотижневий термін перевіряє надісланий автором рукопис статті на відповідність тематиці збірника і дотримання формальних вимог до рукопису, зокрема проводить аналіз тексту на ознаки плагіату. Рукописи, які не відповідають вимогам, відхиляє. У листі-відповіді редакція повідомляє авторові / авторам про отримання і подальше рецензування тексту або про відмову в розгляді.

Усі наукові статті перед публікацією у збірнику підлягають подвійному сліпому рецензуванню (double-blind peer review), яке здійснюють фахівці відповідної галузі.

Редакція має уникати конфлікту інтересів між авторами і рецензентами.

Рецензенти ставляться до статті як до інтелектуальної власності авторів та конфіденційного матеріалу, гарантуючи нерозголошення до публікації відомостей, що містяться в статті.

Редакція не чинить тиску на рецензента і не впливає на відгук.

Рецензент, використовуючи звіт подібності автоматизованої перевірки програмного комплексу Strike-plagiarism, який йому надають разом з анонімним текстом статті та бланком рецензії, має підтвердити, що в тексті відсутні некоректні запозичення, викладено самостійні дослідження, а використані ідеї, результати й твердження інших авторів мають вказівку на джерело.

Рецензент оцінює науково-теоретичний рівень статті, її актуальність і практичне значення, завершеність проведеного дослідження, логічність аргументації, обґрунтованість висновків. За результатами оцінювання рецензент робить висновок про відповідність наукового матеріалу встановленим вимогам, необхідність його доопрацювання, опублікування або відхилення.

Якщо у висновку рецензента є рекомендації щодо доопрацювання статті, то редколегія повертає статтю авторові для їх виконання, а потім розглядає її повторно. Автор має опрацювати статтю в межах двох тижнів із моменту повідомлення про необхідність внесення змін. Він може не погодитися з певними рекомендаціями рецензента і має право висловити аргументовані заперечення. Рішення про подальший розгляд рукопису ухвалює головний редактор збірника.

Якщо автор отримав негативну рецензію, він має право ознайомитися з розгорнутою аргументацією експерта і, за наявності об’єктивних підстав, оскаржити його рішення. Статтю подають на повторний розгляд іншому експертові (арбітражне рецензування), якщо автор може довести фактичну помилку рецензента або його упередженість.

Редакція не обговорює з автором змісту рукопису. Остаточне рішення про публікацію ухвалює редакційна колегія збірника.

Процедура розгляду рукопису члена редакційної колегії для уникнення потенційного конфлікту інтересів передбачає його вилучення з процесу ухвалення рішень щодо публікації. Під час розгляду рукопису головного редактора процесом керує його заступник або, за потреби, запрошений гостьовий редактор. Якщо рукопис належить членові редколегії, відповідальним за рецензування призначають колегу, що не має спільних публікацій чи грантів з автором за останні три роки.

Загальні терміни рецензування (попередній розгляд – незалежне рецензування – доопрацювання рукопису за потреби – ухвалення остаточного рішення) встановлюються індивідуально, з огляду на обсяг і специфіку поданого тексту, проте вони не мають перевищували двох місяців.

Якщо редакція повертала статтю на технічне доопрацювання, оновленою датою надходження статті до редакції вважається день повторного подання після правки.

Датою прийняття статті до друку є дата схвалення рукопису після рецензування.

Датою публікації є дата оприлюднення електронної версії статті на сайті збірника та отримання цифрового ідентифікатора DOI.