1.  |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Бонь, Олександр Іванович (Київський університет імені Бориса Грінченка (Київ, Україна) ).
Гуманітарна інтелігенція радянського Києва 1920-х років у его-документах письменника Олекси Варавви [Текст] / О. І. Бонь // Українська біографістика. - 2021. - Вип. 21. - С.265-280
Шифр журнала: Ж69079/2021/21
Кл.слова (ненормированные):
О. Варавва, українська гуманітарна інтелігенція, Київ, Г. Чупринка, Т. Осьмачка, Г. Косинка, М. Рильський, М. Зеров, неокласики.. O. Varavva, Ukrainian humanitarian intellectuals, Kyiv, G. Chuprynka, T. Osmachka, G. Kosynka, M. Rylskiy, M. Zerov, neoclassics.
Аннотация: Мета роботи. Діяльність української інтелігенції в ранній радянський період ще недостатньо досліджена. Особливо це стосується внутрішньої ідейної боротьби в середовищі гуманітарної інтелігенції і суспільно-політичного спрямування різних угруповань та їх осередків. Мета роботи — показати діяльність української гуманітарної інтелігенції Києва в першій половині 1920-х рр. на основі аналізу джерел особового походження українського письменника, редактора Олекси Варавви (Кобця). Методологія дослідження ґрунтується на принципах наукової об’єктивності, системності та історизму. Застосовано також загальноісторичні методи — біографічний, проблемно-тематичний, мікроісторичний, ретроспективний, просопографічний. Наукова новизна роботи полягає у використанні матеріалів, які вперше вводяться до наукового обігу, — спогадів та епістолярію Олекси Варавви. Висновки. Для показу середовища та діяльності української гуманітарної інтелігенції Києва першої половини 1920-х рр. мають особливе значення джерела особового походження. Малознані спогади, частина яких ніколи не публікувалася, та невідомі раніше «Матеріали до кореспонденційної автобіографії» письменника й редактора Олекси Варавви ілюструють важливі постаті та атмосферу українського відродження того часу. Ці документи яскраво показують залученість частини інтелектуального середовища в повстанську боротьбу (Г. Чупринка), активне ідейне несприйняття радянської влади (Г. Косинка). Вони демонструють протистояння груп літературно-мистецької інтелігенції, центрами яких були різні за спрямуванням часописи — «Нова громада», «Глобус», «Пролетарська правда». О. Варавва тісно співпрацював із неокласиками, національно налаштованими представниками письменства, і показував, як вони протистояли режиму.^UThe paper’s objective. The activities of Ukrainian intellectuals in Soviet times is not enough explored. In particular, with regards to internal ideological opposition among humanitarian intellectuals, as well as the opposition of socially-political groups and their centers. The objective of this paper is to depict the activities of the Ukrainian humanitarian intellectuals in Kyiv in the first half of 1920s, based on the analysis of sources of personal origin of a Ukrainian writer and editor Oleksa Varavva (Kobets). The methodology of research is based on principles of scientific prudency, systematic approach, and historical analysis. The basic historical methods have been applied – bibliographical, problem-thematic, micro-historical, retrospective, prosopographical. Scientific novelty comprises of use of rarely known materials as well as yet unpublished materials that are firstly included into the scientific research – memoirs and epistolary of Oleksa Varavva. Conclusions. To show the environment and activities of Ukrainian humanitarian intellectuals in Kyiv of the first half of 1920s the personal materials have significant value. Memoirs, yet not well known, and a part of which were not earlier published “Materials for the correspondence autobiography” of a writer and editor Oleksa Varavva, show important figures and an atmosphere of Ukrainian renascence of that time. Those documents strikingly depict the involvement of Ukrainian intellectuals into the rebellions (G. Chuprynka), ideological unacceptance of Soviet power (G. Kosynka). Also, the opposition of literature-art intellectuals through periodicals “Nova Gromada”, “Globus”, “Proletarska Pravda” is shown. O. Varavva worked closely with neoclassics, who were nationally oriented and shows how they opposed to the regime.
Файл: ubi_2021_21_19.pdf - 0
| 2. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Бонь, Олександр Іванович (Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна, Київ).
"В цьому запаморочливому присмерку нашої — не своєї — столиці" (Микола Хвильовии у спогадах Олекси Варавви) [Текст] / О. І. Бонь // Українська біографістика. - 2021. - Вип. 22. - С.138-150
Шифр журнала: Ж69079/2021/22
Кл.слова (ненормированные):
О. Варавва, українська гуманітарна інтелігенція, М. Хвильовий, Харків, самогубство М. Хвильового.. O. Varavva, Ukrainian humanitarian intellectuals, M. Khvyliovyi, Kharkiv, M. Khvyliovyi suicide.
Аннотация: Мета статті. На основі спогадів Олекси Варавви (Кобця) "Записки письменника" показати вплив Миколи Хвильового на київське літературне середовище 1920-х років, а також реконструювати зв’язки двох літераторів у Харкові, коли вони проживали в будинку "Слово" і близько товаришували. У статті розкрито суспільно-політичні настрої в середовищі української гуманітарної інтелігенції в 1920-х — на початку 1930-х років. За спогадами Олекси Варавви можна відтворити обставини загибелі і похорону Миколи Хвильового, адже він був серед найближчих друзів письменника, які післяйого самогубства організовували поховання. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, наукової об’єктивності, системності. Застосовано також загально-історичні методи: біографічний, проблемно-тематичний, мікроісторичний, ретроспективний, просопографічний. Наукова новизна дослідження полягає у використанні джерел, які раніше було опубліковано частково, а також невідомих матеріалів, які вперше введено дообігу, — мемуарів та матеріалів епістолярної спадщини письменника іредактора Олекси Варавви.^UThe paper’s objective. It is our objective to show, based on “Writer’s notes” by Oleksa Varavva (Kobets), the influence of Mykola Khvyliovyi (the star of extraordinary brightness) on Kyiv literature community in 1920th. Also, to reconstruct the connection between the two writers in Kharkiv, who were living in Kharkiv house “Slovo” and were close friends. Separately, we aim at discovering social and political mood among Ukrainian humanitarians between 1920th and 1930th on examples of their day-to-day life. To revisit the funeral of Mykola Khvyliovyi based on memoirs of Oleksa Varavva as he was his close friend, and after Mykola committed suicide, was among close friends who was handling the funeral ceremony. Research methodology is based on historism, scientific objectivity, systemic approach principles. General historic methods were used, among others: bibliographical, problem-based, microhistorical, retrospective and prosopographical. Scientific novelty is based on usage of rarely available and either unpublished or partially published and on yet not published materials that are scientifically used for the first time, ie memoirs and memoir materials of the writer’s and editor’s heritage.
Файл: ubi_2021_22_11.pdf - 0
| 3. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Бонь, Олександр Іванович (Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна, Київ).
Остап Вишня під наглядом ДПУ в 1920-х роках [Текст] / О. І. Бонь // Українська біографістика. - 2022. - Вип. 23. - С.335-348
Шифр журнала: Ж69079/2022/23
Кл.слова (ненормированные):
Остап Вишня, каральні органи, українська гуманітарна інтелігенція, 1920-ті роки.. Ostap Vyshnia, punitive state bodies, Ukrainian humanitarian intellectuals, 1920s.
Аннотация: Мета статті. Остап Вишня — одна зі знакових постатей українського Розстріляного відродження — працював у державних структурах УНР від початку 1920-х років, тому постійно був у центрі уваги радянських каральних органів. Про арешт письменника та десятирічне ув’язнення є багато досліджень. Репресії проти сатирика були наслідком його попередньої діяльності та спостереження ДПУ в 1920-х роках. Мета статті — показати форми і методи стеження радянських спецслужб за відомим письменником та рівень їх проникнення до середовища гуманітаріїв у 1920-х роках, а також прослідкувати коло спілкування письменника, яке цікавило радянські спецоргани. Методологія дослідження ґрунтується на принципах наукової об’єктивності, системності та історизму. Використано спеціальні історичні методи: біографічний, проблемно-тематичний, мікроісторичний, ретроспективний, просопографічний. Наукова новизна дослідження полягає в показі форм і методів стеження за відомим письменником радянськими каральними органами. На цьому тлі висвітлено основні події життя сатирика, які цікавили Державне політичне управління, та рівень проникнення репресивної системи в середовище гуманітаріїв у 1920-х роках. Зокрема, ідеться про участь письменника в громадському житті радянського Харкова, зв’язки з українськими емігрантами та діячами УНР, із гуманітаріями Середньої Азії. Висновки. Остап Вишня спочатку цікавив спеціальні органи, тому що був зв’язаний з Українською партією соціалістів-революціонерів та працював в установах Української Народної Республіки, згодом — як самодостатній і впливовий в українських колах суб’єкт. За Остапом Вишнею слідкувало в 1920-х роках, як це випливає із документів, не менше одинадцяти секретних співробітників (сексотів) та два, псевдо яких не встановлено. Безперечно, матеріали, зібрані ДПУ про Остапа Вишню в 1920-х роках, стали основою для його цькування, а потім і арешту та засудження в 1930-х роках.^UPurpose of the article. Ostap Vyshnia is one of the remarkable figures of Ukrainian "Shot Renaissance"; due to his work at the UNR authorities from the beginning of 1920s he was the object of surveillance for soviet punitive state bodies. Many works are devoted to the writer’s arrest and 10 years imprisonment. These repressions against the satirists were committed by the punitive bodies due to his active role in UNR authorities from the beginning of 1920s. The objective of this article is to show the forms and methods of soviet intelligence services surveillance against the well-known writer and the extent of their penetration in the humanitarian community in 1920s. We also aimed at understanding the communication circle of the writer, which was of interest to the soviet intelligence agencies. Methodology is based on principles of scientific objectivity, systematism and historism. The following historical methods were used: biographical, problem-thematical, micro historical, retrospective, prosopographical. Scientific novelty is based on reflection on the forms and methods of surveillance by the soviet punitive bodies over the known writers. Based on this, the main aspects of satirist’s life that were of interest to punitive bodies are depicted, the depth of intrusion into humanitarians life is also analyzed. We analyze his participation in civil life of soviet Kharkiv, his contacts with Ukrainian emigrants, his contacts with Ukrainian humanitarians aside from Kharkiv, i.e. in Middle East. Conclusions. From the beginning, Ostap Vyshnia was of interest to punitive bodies as connected one to Ukrainian party of social revolution istsand a worker of UNR authorities. Then, as a self-sufficient and person with influence. Ostap Vyshnia has been surveilled, as it derives from the documents, by at least eleven "special workers" and two additional ones that cannot be identified. Without a doubt, the documents collected by DPU about Ostap Vyshnia were the basis for his subsequent arrest in 1930s.
Файл: ubi_2022_23_18.pdf - 0
| | |
