1.  |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Ляшко, С. М.
Керівничий Постійної комісії для складання біографічного словника діячів України М. М. Могилянський: досвід просопографічного дослідження [Текст] / С. М. Ляшко // Українська біографістика. - 2010. - Вип. 6. - С.136-179
Шифр журнала: Ж69079/2010/6
Кл.слова (ненормированные):
Могилянський Михайло Михайлович, суспільно-політичне життя, Всеукраїнська академія наук, Постійна комісія для складання біографічного словника діячів України, українсько-російські зв’язки.. Mykhailo Mykhailovych Mogylianskyi, social and political life, All-Ukrainian Academy of Sciences, Permanent Commission for making a biographic dictionary of Ukrainian personalities, Ukrainian and Russian connections.. Могилянский Михаил Михайлович, общественно-политическая жизнь, Всеукраинская академия наук, Постоянная комиссия для составления биографического словаря деятелей Украины, украинско-русские связи.
Аннотация: На тлі історичних подій перших десятиліть ХХ ст. досліджено долю правника, громадського діяча, літератора, публіциста та вченого-гуманітарія, керівничого Постійної комісії для складання біографічного словника діячів України Михайла Михайловича Могилянського. Розкрито його внесок у справу підготовки Біографічного словника діячів України.^UThe work researches the life of a lawyer, public figure, man of letters, publicist and classical scholar, head of the Permanent Commission for making a biographic dictionary of Ukrainian personalities Mykhailo Mykhailovych Mogylianskyi against the background of historical events of the first decades of the 20th century. It also reveals his contribution to the making of the Biographic dictionary of Ukrainian personalities.^RНа фоне исторических событий первых десятилетий ХХ в. исследована судьба юриста, общественного деятеля, литератора, публициста и ученого-гуманитария, руководителя Постоянной комиссии для составления биографического словаря деятелей Украины Михаила Михайловича Могилянского. Раскрыт его вклад в дело подготовки Биографического словаря деятелей Украины.
Файл: ubi_2010_6_8.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Ляшко С. Н.
| 2. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Ляшко, С. М.
Періодизація розвитку української біографічної довідкової справи [Текст] / С. М. Ляшко // Українська біографістика. - 2010. - Вип. 7. - С.46-65
Шифр журнала: Ж69079/2010/7
Кл.слова (ненормированные):
періодизація історична, довідкова біографістика.. historic periodization, reference biographistics.. периодизация историческая, справочная биографистика.
Аннотация: Розглядається наукова періодизація української довідкової біографістики як напряму біографістики та спеціальної історичної дисципліни. В якості основного критерію періодизації запропоновано національне відродження та формування державницького світогляду на ґрунті національної ідеї. Визначено межі, основні ознаки та риси, а також чинники формування кожного з періодів.^UThe periodization of the development of Ukrainian biographic reference as a branch of biographistics and a special historic discipline is considered. The main criteria of periodization is proposed to be the national renaissance and formation of the statist concepts on the ground of the national idea. The work defi nes the limits, main characteristics and forming factors of each period.^RРассматривается научная периодизация украинской справочной биографистики как направления биографистики и специальной исторической дисциплины. В качестве основного критерия периодизации предложено национальное возрождение и формирование государственного мировоззрения на основе национальной идеи. Определены границы, основные признаки и черты, а также факторы формирования каждого из периодов.
Файл: ubi_2010_7_4.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Ляшко С. Н.
| 3. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Ляшко, С. М.
Життєпис роду Гамченків: проблеми просопографії в контексті особливостей історичного часу та джерельної бази [Текст] / С. М. Ляшко // Українська біографістика. - 2012. - Вип. 9. - С.110-158
Шифр журнала: Ж69079/2012/9
Кл.слова (ненормированные):
біографія, джерельна база, офіцерський корпус Російської імперії.. biography, source base, officers’ corps of the Russian Empire.. биография, источники, офицерский корпус Российской империи.
Аннотация: На прикладі життєпису житомирської родини Гамченків розглядаються суб’єктно-об’єктні та джерелознавчі проблеми висвітлення біографій та долі людей, які належали до представників офіцерського корпусу збройних сил Російської імперії, а після 1917 р. змушені були інтегруватися до військового та суспільно-політичного життя в Україні.^USubjective, objective and source studying problems of depicting biographies and fates of people, who were representatives of officers’ corps of the Russian Empire armed forces, and after 1917 had to integrate into military and socio-political life of Ukraine, are considered as exemplified by the Gamchenko family’s life history.^RНа примере жизнеописания семьи Гамченко рассматриваются субъективные, объективные, а также источниковедческие проблемы отображения биографий и судеб людей, принадлежащих к представителям офицерского корпуса вооруженных сил Российской империи, а после 1917 г. вынужденных интегрироваться в военную и общественно-политическую жизнь в Украине.
Файл: ubi_2012_9_6.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Ляшко С. Н.
| 4. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Ляшко, С. М.
Шевченківські роковини в житті та творчості Михайла Могилянського в контексті теорії колективної пам‘яті [Текст] / С. М. Ляшко, С. Г. Іваницька // Українська біографістика. - 2014. - Вип. 11. - С.9-36
Шифр журнала: Ж69079/2014/11
Кл.слова (ненормированные):
М. М. Могилянський, Т. Г. Шевченко, колективна пам'ять, колективні комемораційні практики, публіцистика, ліберально-демократична еліта. Mykhaylo Mohylyansky, Taras Shevchenko, collective memory, collective commemorative practices, journalism, liberal democratic elite. М. М. Могилянский, Т. Г. Шевченко, коллективная память, коллективные коммеморативные практики, публицистика, либерально-демократическая элита
Аннотация: У статті розглянуто праці та виступи М. М. Могилянського (1873–1942) — правника, публіциста, критика, письменника, літературознавця, громадського та політичного діяча, присвячені, перш за всероковинам Т. Г. Шевченка. Методологічним інструментом дослідження послугувала теорія колективної пам’яті.^UMykhaylo Mykhaylovych Mohylyansky (1873–1942) — a lawyer, essaywriter, critic, writer, theorist of literature, public and political figure. This article is analyzes publications and appearances M. M. Mohylyansky dedicated to mainly anniversary of Taras Shevchenko. A methodological research tool is the theory of collective memory.^RВ статье рассмотрены труды и выступления М. М. Могилянского (1873–1942) —юриста, публициста, критика, писателя, литературоведа, общественного и политического деятеля, посвященные, прежде всего, годовщине Т. Г. Шевченко. Методологическим инструментом исследования послужила теория коллективной памяти.
Файл: ubi_2014_11_4.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Іваницька, С. Г.; Иваницкая С. Гр.; Ляшко С. Н.
| 5. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Ляшко, С. М. (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського).
Постійна комісія УАН–ВУАН для складання біографічного словника діячів України: персонологічний вимір [Текст] / С. М. Ляшко // Українська біографістика. - 2015. - Вип. 12. - С.42-81
Шифр журнала: Ж69079/2015/12
Кл.слова (ненормированные):
біографія, колективна біографія, Українська академія наук.. biography, collective biography, Ukrainian Academy of Sciences.. биография, коллективная биография, Украинская академия наук.
Аннотация: У статті проаналізована в соціальному, культурологічному, політичному, наукознавчому та інших аспектах "колективна біографія" співробітників Постійної комісії для складання Біографічного словника діячів України, що діяла у складі УАН–ВУАН у 1919–1933 рр.^UThe article provides sociological, cultural, political, scientific and other analysis of “the collective biography” of members of the Standing Committee that operated as a part of the UAS-AUAS (Ukrainian Academy of Sciences – All-Ukrainian Academy of Sciences) in 1919–1933, for compiling Biographical Dictionary of Ukrainian public figures in aspects.^RВ статье проанализирована в социальном, культурологическом, политическом, науковедческом и других аспектах "коллективная биография" сотрудников Постоянной комиссии для составления Биографического словаря деятелей Украины, которая работала в составе словарных комиссий УАН–ВУАН в 1919–1933 гг.
Файл: ubi_2015_12_5.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Ляшко С. Н.
| 6. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Ляшко, Світлана Миколаївна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ).
Від російського "Историко-культурного стандарта" до "Истории Всесоюзной Коммунистической партии (большевиков). Краткий курс" [Текст] / С. М. Ляшко // Українська біографістика. - 2018. - Вип. 16. - С.117–139
Шифр журнала: Ж69079/2018/16
Кл.слова (ненормированные):
російський «Историко-культурный стандарт», історична політика, підручник, історія, Україна, Росія, персоналії.. Russian “Historical and Cultural Standard”, history strategy, textbook, history, Ukraine, Russia, personalia.. российский «Историко-культурный стандарт», историческая политика, учебник, история, Украина, Россия, персоналии.
Аннотация: Аналізується через поняття «історична політика» російський «Историко-культурный стандарт», закладений в освітній документ «Концепция нового учебно-методического комплекса по отечественной истории» (2013–2017). Обґрунтовано, що стандарт являє собою стару («Краткий курс ВКП(б)») / нову стратегію легітимізації втручання держави в історичну політику щодо історичної шкільної освіти та виховання громадян країни. Спроба реалізації принципів стандарту в підручниках з історії проводиться із залученням адміністративних і фінансових ресурсів держави. В документ закладено комплекс ідеологічних монопольних інтерпретацій щодо трактування й оцінки подій, діяльності історичних осіб, стосовно яких у суспільстві відсутній консенсус і які залишаються предметом дискусій. Відзначається різне українське та російське бачення і трактування конструкту історичної пам’яті народів і власних образів минулого.^UThe Russian “Historical and Cultural Standard”, contained in the educational document “The Concept of a New Educational-Methodical Complex on Russian History” (2013–2017), is analysed through the term “history strategy”. It is substantiated that the Standard is an old (“Short Course of the All-Union Communist Party (Bolsheviks)”) / new strategy of legitimizing the state’s interference in history strategy with regard to history education in secondary school and education of good citizenship. Attempts to implement the Standard principles in history textbooks involve the administrative and financial resources of the state. The document contains a set of exclusive ideological interpretations for the representation and assessment of events, the activities of historical figures whose actions lack consensus in the society and who remain the subject of discussions. The difference is marked between Ukrainian and Russian visions and representations of the construct of the historical memory of the nations and their own images of the past.^RЧерез понятие «историческая политика» анализируется российский «Историко-культурный стандарт», заложенный в образовательный документ «Концепция нового учебно-методического комплекса по отечественной истории» (2013–2017). Обосновано, что стандарт представляет собой старую («Краткий курс ВКП (б)») / новую стратегию легитимизации вмешательства государства в историческую политику относительно школьного исторического образования и воспитания граждан страны. Попытка реализации принципов стандарта в учебниках по истории проводится с привлечением административных и финансовых ресурсов государства. В документ заложен комплекс монопольных идеологических интерпретаций в отношении трактовки и оценки событий, деятельности исторических лиц, касательно которых в обществе отсутствует консенсус и которые остаются предметом дискуссий. Отмечается разное украинское и российское видение и трактовка конструкта исторической памяти народов и собственных образов прошлого.
Файл: ubi_2018_16_9.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Ляшко С. Н.
| 7. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Ляшко, С. М. (Інститут біографічних досліджень НБУВ, Київ).
Літописці Української академії наук: Наталія Дмитрівна Полонська-Василенко [Текст] / С. М. Ляшко // Українська біографістика. - 2019. - Вип. 17. - С.56–77
Шифр журнала: Ж69079/2019/17
Кл.слова (ненормированные):
Українська академія наук, історія, джерело, спогади, політичні репресії.. Ukrainian Academy of Sciences, history, source, memories, political repressions.. Украинская академия наук, история, источник, воспоминания, политические репрессии.
Аннотация: Наталія Дмитрівна Полонська-Василенко (1884–1973) — одна з перших літописців та історіографів високої Української академії наук. Особистий погляд науковця, багаторічного співробітника Української академії, сучасника подій у країні Н. Д. Полонська-Василенко виклала в двотомній науковій праці з історії Української Академії наук у 1918–1940 рр. «Українська академія наук (Нарис історії)» (Мюнхен, 1955–1958), незвичній для часу й умов, за яких вона з’явилася, а також за обраними методами, структурою та змістом. Нарис проаналізовано з урахуванням джерельної бази, особливостей структури, обраних методів і засобів розкриття викладеної теми. Окреслено нестандартні авторські підходи до розкриття теми впливу політики радянської держави на розвиток наукової думки та долі науковців і співробітників. Наголошено, що авторка першою в тогочасній українській історіографії уклала своєрідний «реєстр» співробітників Академії наук, які зазнали різних форм політичних репресій, і їхніх здобутків для біографічних, просопографічних та інших досліджень у контексті історії наукових установ. Визначено унікальність праці як соціокультурного, історично-антропологічного, просопографічного джерела з історії Академії наук. Вивчення праці як джерела дало можливість означити кілька перспективних напрямів дослідження історії Академії наук України, зокрема: взаємодія науковців установи та влади; Академія наук як «місце пам’яті» та ін.^UNataliia Dmytrivna Polonska-Vasylenko (1884–1973) is one of the first chroniclers and historiographers of the high Ukrainian Academy of Sciences. N. D. Polonska-Vasylenko described her personal views of a scholar, a long-time employee of the Ukrainian Academy, a contemporary of events in the country, in a two-volume academic work on the history of the Ukrainian Academy of Sciences in 1918–1940 “Ukrainian Academy of Sciences (Essay on History)” (Munich, 1955–1958), unusual for the time and conditions of its appearance, as well as in terms of the chosen methods, structure and content. The article analyses the essay, taking into account the source base, particular features of the structure, the chosen methods and means of disclosure of the topic. Author’s non-standard approaches to the description of the issue of the influence of the Soviet state policies on the development of scientific thought and the fate of academicians and employees are outlined. Attention is drawn to the fact that the author was the first in the Ukrainian historiography who in the mentioned years put together a list of scholars, a kind of “register” of the staff of the Academy of Sciences who had undergone various forms of political repression, and described their significance for biographical, prosopographic and other studies in the context of the history of the academic institutions. The work emphasizes the unique character of the Essay as a social, cultural, historical, anthropological, and prosopographic source on the history of the Academy of Sciences. Using the memoir as a source, the article identifies several promising directions for researching the history of the Academy of Sciences of Ukraine, in particular, the interaction of the academicians and the authorities, the Academy of Sciences as “site of memories”, etc.^RНаталия Дмитриевна Полонская-Василенко (1884–1973) — одна из первых летописцев и историографов Украинской академии наук. Личный взгляд ученого, многолетнего сотрудника Украинской академии, современника событий в стране Н. Д. Полонская-Василенко изложила в двухтомном научном труде по истории Украинской Академии наук в 1918–1940 гг. «Украинская академия наук (Очерк истории)» (Мюнхен, 1955–1958), необычном для времени и условий, при которых он появился, а также по выбранным методами, структуре и содержанию. Очерк проанализирован с учетом имеющихся источников, особенностей структуры, выбранных методов и средств раскрытия изложенной темы. Отмечены нестандартные авторские подходы к раскрытию темы влияния политики советского государства на развитие научной мысли и судьбы ученых и сотрудников. Отмечено, что автор первой в украинской историографии тех лет создала своеобразный «реестр» сотрудников Академии наук, подвергшихся политическим репрессиям, и их достижений для биографических, просопографических и других исследований в контексте истории учреждения. Определена уникальность труда как социокультурного, исторического, антропологического, просопографического источника по истории Академии наук. Изучение труда как источника дало возможность выделить несколько перспективных направлений исследования истории Академии наук Украины, в частности: взаимодействие сотрудников учреждения и власти; Академия наук как «место памяти» и др.
Файл: ubi_2019_17_6.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Ляшко С. Н.
| 8. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Ляшко, С. М. (Інститут біографічних досліджень НБУВ, Київ).
Постійна комісія для складання Біографічного словника діячів України (1919–1933): сучасний контекст [Текст] / С. М. Ляшко // Українська біографістика. - 2019. - Вип. 18. - С.14–26
Шифр журнала: Ж69079/2019/18
Кл.слова (ненормированные):
Постійна комісія УАН для складання Біографічного словника діячів України (1919–1933), інституційні та організаційні форми розвитку української довідкової біографічної справи.. the Permanent Commission of the Ukrainian Academy of Sciences for composing the Biographic Dictionary of Ukrainian public figures (1919–1933), institutional and organizational forms of development of the Ukrainian reference biographical background.. Постоянная комиссия УАН для составления биографического словаря деятелей Украины (1919–1933), институциональные иорганизационные формы развития украинского справочного биографического дела.
Аннотация: Стаття присвячена теоретичній і методичній спадщині заснованої Українською академією наук у 1919 р. Постійної комісії для складання Біографічного словника діячів України. Проект створення Українського біографічного словника набув соціального значення і став новацією національної культури. Акцентовано на консенсусі між Українською академією наук і патріотично налаштованою науковою спільнотою, результатом якого стало започаткування наукової історико-біографічної довідкової справи,формування її теоретико-методологічних і науково-організаційних засад. Зміна інформаційних парадигм і запитів суспільства, трансформація уявлень щодо довідкової біографічної та біобібліографічної справи, перехід від друкованих до електронних ресурсів біографічної інформації актуалізує напрацювання Постійної комісії для складання Біографічного словника діячів України, засвідчує безперервний процес взаємодії традиційного та інноваційного.^UThe article is dedicated to the theoretical and methodological heritage of thePermanent Commission for composing the Biographic Dictionary of Ukrainianpublic figures, established in 1919 by the Ukrainian Academy of Sciences. Theproject of creation of the Ukrainian Biographical Dictionary has become sociallysignificant and has become an innovation of national culture. The consensus wasemphasized between the Ukrainian Academy of Sciences and the patriotic scientificcommunity, which resulted in the initiation of a scientific historical and biographicalreference background, the formation of its theoretical, methodologicaland scientific-organizational foundations.The very phenomenon of the Biographical Commission, its creation and workwithin the UAS consist in understanding and updating of paradigm of its scientific,methodological and institutional and organizational principles and experiencegained. He attests the continuity of the established traditions in contemporaryhistorical and biographical studies. Change of information paradigms and inquiriesof the society, transformation of ideas about reference biographic and biobibliographicscience, transition from printed to electronic biographic informationresources on the example of the Permanent Commission for composing the Biographic Dictionary of Ukrainian public figures testifies of continuous cooperationof the traditional and innovative.^RСтатья посвящена теоретическому и методическому наследию основанной Украинской академией наук в 1919 г. Постоянной комиссии для составления биографического словаря деятелей Украины. На то время проектсоздания Украинского биографического словаря приобрел социальноезначение и стал одной из новаций национальной культуры. В статье акцентируется внимание на консенсусе между Украинской академией наук и научным сообществом, представители которого инициировали, возглавилисоздание Украинского биографического словаря, институционализировалинаучно-организационные принципы и методику справочно-биографического направления в Украине. В том числе – обоснование охватываемыххронологических и территориальных границ, определение источниковойбазы, критериев отбора персоналий, формирование представления о биографической статье. Предложенные Биографической комиссией новациистали заметным явлением в научной и культурной жизни страны. В новомкачестве они получили развитие в современных исторических и справочно-биографических исследованиях. Руководителям Биографической комиссиипринадлежит идея распространения в мире интегрированной научной информации об Украине («Энциклопедический словарь») и ее народе в персоналиях («Биографический словарь деятелей украинской земли») черезукраинские энциклопедии и словари.Изменение информационных парадигм и запросов общества, трансформация представлений о справочном биографическом и библиографическомделе, переход от печатных к электронным ресурсам биографической информации актуализирует наработки Постоянной комиссии для составления биографического словаря деятелей Украины, свидетельствует о непрерывностипроцесса взаимодействия традиционного и инновационного.
Файл: ubi_2019_18_4.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Ляшко С. Н.
| 9. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Ляшко, С. М. (Інститут біографічних досліджень НБУВ (Київ)).
Вацлав Ржевуський у пошуках ідентичності (за біографічним нарисом В. Петрова-Домонтовича "Ой поїхав Ревуха та по морю гуляти") [Текст] / С. М. Ляшко, В. М. Тимченко // Українська біографістика. - 2019. - Вип. 18. - С.160–172
Шифр журнала: Ж69079/2019/18
Кл.слова (ненормированные):
В. П. Петров-В. Домонтович, біографіка, художня проза, ідентичність.. V. P. Petrov-V. Domontovych, biography, narrative literature, identity. В. П. Петров-В. Домонтович, биографика, художественная проза, идентичность
Аннотация: Віктор Платонович Петров (В. Домонтович; 1894–1969) залишив вагомий інтелектуальний спадок в багатьох галузях українського наукового і культурного життя. У контексті біографіки заслуговують на увагу романізовані біографії й біографічна белетристика письменника В. Петрова-Домонтовича. Життєві стратегії головного героя нарису, Вацлава Ржевуського (1785–1831), цікавлять В. Петрова-Домонтовича як засіб для розгортання певної світоглядної і психологічної колізії навколо пошуків вітчизни і «національної свідомості» та кореспондуються з історіософськими роздумамнауковця В. Петрова, для якого світоглядна катастрофа людини кінця XVIII ст. – 1830-х рр. стає перманентним станом епохи й наступних епох.^UViktor Platonovich Petrov (V. Domontovych; 1894-1969) left a significant intellectual heritage in many fields of Ukrainian scientific and cultural life. In the context of biographic science, the novelized biographies and biographical belleslettres of V. Petrov-Domontovych, the problems of personal identity and its metamorphosis, especially at the turning point of an epoch, deserve special attention and remain an important issue of many biographical works of the author. Life metamorphosis of the protagonist serve as the example – from Polish nobleman Waclaw Rzewuski (1785-1831) to Arabian Emir Gold Beard and Cossackchieftain Revukha, which interest V. Petrov-Domontovych as the means of development a certain ideological and psychological collision regarding the search for homeland and the “national consciousness” that coincide with the philosophical reflections of the scientist V. Petrov (“Historiosophic Sketches”). Using the artistic means, Viktor Petrov-Domontovych succeeds in portraying a person living in turning point of an epoch who broke away from his native soil but struggled for his own authenticity, got through several lives, had several namesand was doomed to “build a homeland in own souls”. The search for a new homeland, for understanding of own “self” is connected with the construction of “imaginary homes” in other cultures. The essay harmonically links biographical, psychological, socio-cultural contents.The agenda, the given sources, particular selection and structure of events and facts depicting the main idea of the composition, combination of scientific and belles discourse, determine the biographic type of the essay.^RВиктор Платонович Петров (В. Домонтович; 1894–1969) внес весомый интеллектуальный вклад во многие сферы украинской научной и культурной жизни. В контексте биографики заслуживают внимания романизированные биографии и биографическая беллетристика писателя В. Петрова-Домонтовича. Исследования проблем личностной идентичности, ее метаморфоз, особенно на рубеже эпох, остается важным вопросом многих биографическихпроизведений автора. Примером являются жизненные метаморфозы главного героя очерка — от польского шляхтича Вацлава Ржевуского (1785–1831) до арабского эмира Золотая Борода и казацкого атамана Ревухи. Они интересуют В. Петрова-Домонтовича как средство для разворачивания определенной мировоззренческой и психологической коллизии вокруг поисков отечества и «национального сознания» и корреспондируются с философскими размышлениям ученого В. П. Петрова («Історіософічні етюди»). В. Петрову-Домонтовичу с помощью художественных средств удалось показать человека на изломе эпох, оторваного от родной почвы, борющегося за свою аутентичность, прожившего несколько жизней, имевшего несколькоимен и обреченного «будувати батьківщину у власних душах». Поиски новой родины, осмысление собственного «Я» связаны с конструированием «уявних домівок» в других культурах.В очерке органично сочетаются биографический, исторический, литературоведческий, философский, психологический, социокультурный контенты. Проблематикой, источниковой базой, специфическим отбором и структурированием событий и фактов, выбранных для раскрытия главной идеи произведения, сочетанием научного и художественного дискурсов предопределяется биографический характер произведения
Файл: ubi_2019_18_12.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Тимченко, В. М. (Інститут біографічних досліджень НБУВ (Київ)); Тимченко В. Н.; Ляшко С. Н.
| | | | | | | | |
