1.  |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Томазова, Наталія Миколаївна (Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, Київ).
Доля директорів Польського театру Івана Липинського та Олександра Гордієнка-Летугіна [Текст] / Н. М. Томазова // Українська біографістика. - 2018. - Вип. 16. - С.104–116
Шифр журнала: Ж69079/2018/16
Кл.слова (ненормированные):
Іван Липинський, Олександр Гордієнко-Летугін, Польський театр, Київ, НКВС.. Ivan Lypynskyi, Oleksandr Hordiienko-Letuhin, Polish Theatre, Kyiv, People’s Commissariat for Internal Affairs.. Иван Липинский, Александр Гордиенко-Летугин, Польский театр, Киев, НКВД.
Аннотация: У статті на основі архівних документів, що зберігаються в Галузевому державному архіві Служби безпеки України, Центральному державному архіві громадських об’єднань України та Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України, висвітлюється доля двох директорів київського Польського театру — Івана Липинського та Олександра Гордієнка-Летугіна. Їхні життєві шляхи, незважаючи на різне національне походження та особливості формування, мали багато спільного та є типовими для радянської творчої інтелігенції 1920–1930-х рр. Обидва діячі належали до категорії «висуванців», спрямованих партійними органами «для боротьби на культурному фронті». Вони намагалися, як розуміли, служити своїй справі. Але обидва потрапили до лещат радянської каральної системи.^UIn the article based on archival documents deposited in the Branch State Archive of the Security Service of Ukraine, the Central State Archive of Public Associations of Ukraine and the Central State Archive-Museum of Literature and Art of Ukraine the author highlights the fate of two directors of the Kyiv Polish Theatre — Ivan Lypynskyi and Oleksandr Hordiienko-Letuhin. Their paths of life, despite their different national origins and features of personality formation, had much in common and were typical for Soviet intellectual artists in the 1920s–1930s. Both belonged to the category of “persons nominated”, directed by party organs “for battling on the cultural front”. They tried, as they understood, to serve their cause. However, both were repressed by the Soviet punitive system.^RВ статье на базе архивных документов, хранящихся в Отраслевом государственном архиве Службы безопасности Украины, Центральном государственном архиве общественных организаций Украины и Центральном государственном архиве-музее литературы и искусства Украины, освещается судьба двух директоров киевского Польского театра — Ивана Липинского и Александра Гордиенко-Летугина. Их жизненные пути, несмотря на разное национальное происхождение и особенности формирования, имели много общего и были типичными для советской творческой интеллигенции 1920–1930-х гг. Оба принадлежали к категории «выдвиженцев», направленных партийными органами «для борьбы на культурном фронте». Они пытались, как понимали, служить своему делу. Между тем оба попали в тиски советской карательной системы.
Файл: ubi_2018_16_8.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Томазова Н. Н.
|
