1.  |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шалак, О. І.
Сергій Венгрженовський — маловідомий фольклорист із Поділля [Текст] / О. І. Шалак // Українська біографістика. - 2010. - Вип. 6. - С.180-192
Шифр журнала: Ж69079/2010/6
Кл.слова (ненормированные):
Sergiy Oleksandrovych Vengrzhenovskyi, Podilske Historical and Archaeological Society, folklore, ethnology, Ukrainian and Russian connections.
Аннотация: ^UThe work reveals the life of an original ethnologist and folklore specialist, a little known nowadays fellow-soldier of M. Lysenko and V. Antonovych — Sergiy Oleksandrovych Vengrzhenovskyi (1844–1913). The issues analysed in particular are his activity in Podilske Historical and Archaeological Society, his cooperation with M. Lysenko and with the editorial staff of «Kiyevskaya starina» periodical. The attention is concentrated at the specifics of collective activity of Mr. Vengrzhenovskyi and at the peculiarities of the recreation of Ukrainian folklore through Russian graphics of that time.
Файл: ubi_2010_6_9.pdf - 0
| 2. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шалак, Оксана Іванівна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ).
Джерела до реконструкції наукової біографії Каленика Шейковського (1835–1903) [Текст] / О. І. Шалак // Українська біографістика. - 2022. - Вип. 23. - С.314-334
Шифр журнала: Ж69079/2022/23
Кл.слова (ненормированные):
Каленик Шейковський, біографія, епістолярій, методика фіксації фольклору.. Kalenyk Sheikovsky, biography, epistolary, methods of fixing folklore.
Аннотация: Мета статті — вивчити, проаналізувати й систематизувати джерела, які висвітлюють постать мовознавця, етнолога, фольклориста, видавця Каленика Шейковського, його наукову та громадську діяльність. У досліджені використано загальнонаукові методи аналізу й синтезу на основі історизму та об’єктивності, що уможливлюють вивчення подій, учинків, дій у контексті становлення наукових принципів української фольклористики й мовознавства в другій половині ХІХ ст., дають змогу виявити коло наукового спілкування, визначити його внесок як фахівця-філолога, чиї праці не втратили значення досі. Наукова новизна статті полягає у виявленні й аналізі документів, що проливають світло на наукову діяльність К. Шейковського. Зосереджено увагу на знакових подіях у діяльності вченого, що їх відображають листи, клопотання, екзаменаційні протоколи, спогади, а також маловідомі дослідження самого науковця. Висновки. К. Шейковський одним із перших створив словник живої народної мови, запровадив у правописну систему знак апострофа, сформував комплексний підхід довивчення фольклору певного регіону. Але його постать нині викликає зацікавлення не тільки через особистий внесок у науку. Життєпис ученого типовий для тих, хто формувався у протистоянні української науки й культури російсько-імперським переслідуванням, позначений нереалізованістю потужного потенціалу вченого та наполегливою боротьбою в обстоюванні власних наукових поглядів. Нечисленні джерела до реконструкції біографії не дають змоги відтворити її в усій повноті, проте переважно засвідчують основні дати й факти, а також розкривають важливі подробиці наукового й особистого життя К. Шейковського. Крім клопотань, цензурних висновків, листів, спогадів, специфічними джерелами постають паспорти під зразками фольклору, які засвідчують дати, місця фіксації окремих варіантів, а також імена інформантів та кореспондентів фольклориста.^UThe purpose of the article is to study, analyze and systematize the sources that cover the figure of the linguist, ethnologist, folklorist, publisher Kalenyk Sheikovsky, his scientific and public activities. The study uses general scientific methods of analysis and synthesis based on historicism and objectivity, which allow the study of events, behavior, actions in the context of the formation of scientific principles of Ukrainian folklore and linguistics in the second half of the nineteenth century. Make it possible to identify the range of scientific communication, to determine its contribution as a philologist, whose workhas not lost its significance so far. The scientific novelty of the article lies inthe identification and analysis of documents that shed light on the scientific activities of K. Sheikovsky. The focus is on significant events in the activities of the scientist, reflected in the letters, petitions, examination protocols, memoirs, and little-known research of the scientist. Conclusions. K. Sheikovsky wasone of the first to create a dictionary of living vernacular, introduced an apostrophe into the spelling system, formed a comprehensive approach to the study of folklore of a particular region. However, his figure is currently of interest not because of his personal contribution to science. The biography of the scientist strikes with its typicality in the confrontation of Ukrainian science and culture with the Russian-imperial persecution, the unrealization of the powerful potential of the scientist and the persistent struggle to defendone’s own scientific views. Few sources for the reconstruction of the biography do not make it possible to reproduce it in its entirety, but mostly testify to themain dates and facts, and also reveal important details of the scientific and personal life of K. Sheikovsky. In addition to petitions, censors’ conclusions, letters, memoirs, specific sources include passports under folklore samples,which certify the dates and places of fixation of individual versions, as well asthe names of informants and correspondents of the folklorist.
Файл: ubi_2022_23_17.pdf - 0
| 3. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шалак, Оксана Іванівна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ).
Епістолярний діалог дійсних членів НТШ Юхима (Євфимія) Сіцінського та Миколи Петрова [Текст] / О. І. Шалак // Українська біографістика. - 2023. - Вип. 24. - С.132-150
Шифр журнала: Ж69079/2023/24
Кл.слова (ненормированные):
Юхим (Євфимій) Сіцінський, Микола Петров, епістолярій, подільські монастирі, історія Церкви, фольклор.. Yukhym (Eufimiy) Sitsinsky, Mykola Petrov, epistolary, Podil monasteries, church history, folklore.
Аннотация: Мета статті — через епістолярій двох учених — Ю. Сіцінського і М. Петрова осмислити окремий період у їхніх біографіях, проаналізувати історію їхньої співпраці, висвітлити пріоритети, окреслити основні події наукового життя, довкола яких оберталися листовні розмови, виникали за цікавлення, захоплення чи занепокоєння. У розвідці застосовано загальнонаукові методи аналізу й синтезу, а також джерелознавчі методи, що ґрунтуються на основі історизму та об’єктивності і дають змогу вивчити епістолярний наратив. Вони уможливлюють узагальнення найважливішого в листах М. Петрова і Ю. Сіцінського як канви для картини світу обох до слідників історії, церков та монастирів Поділля, а також фольклору, який став додатковим джерелом у вивченні тих колишніх сакральних споруд, що залишилися тільки в легендах і переказах. Наукова новизна полягає в розкритті можливостей епістолярію як джерела до реконструкції біографій учених, у виявленні прихованих підтекстів листовного діалогу, що дають змогу проаналізувати не тільки хронологію подій, а й відтворити лабораторію наукових досліджень, методику збору матеріалу та едиційні принципи його оприлюднення. Висновки. Листи Ю. Сіцінського і М. Петрова — свідчення 20-літнього етапу в житті обох учених. У їхньому епістолярії порушено ті наукові проблеми, що поставали перед обома дослідниками під час листування: потрібність мистецьких творів і фотографій у вивченні архітектурних особливостей історичних пам’яток, достовірність документів для опису монастирів і церков, залучення до аналізу літописних і церковних богослужбових книг, потрібність питальників та програм для збору і вивчення фольклорного матеріалу, пов’язаного з існуванням колишніх монастирів. Его-документи охоплюють низку прізвищ, дотичних до наукової проблематики, яка цікавила обох учених, відтворюють події наукового життя кінця ХІХ — початку ХХ ст., видавничого процесу, питань, які розв’язували наукові часописи і церковні періодичні видання, краєзнавчі та історичні музеї.^UThe purpose of the article through the epistolary of two scientists Yu. Sitsinsky and M. Petrov to analyze a separate period in their biographies, analyze the history of their cooperation, highlight scientific priorities, outline the main events of scientific life, around which the correspondence revolved, interest, concern or admiration arose through. In the investigation, general scientific methods of analysis and synthesis, as well as source studies methods, based on historicism and objectivity, are used, which make it possible to study the epistolary narrative. They enable the generalization of the most important as a canvas for the picture of the world of history researchers, churches and monasteries of Podillia, as well as folklore, which for M. Petrov and Yu. Sitsinsky became an additional source in the study of those former sacred buildings that remained only in legends and tales. The scientific novelty consists in revealing the possibilities of the epistolary as a source for reconstructing the biographies of scientists, in revealing the hidden subtexts of the letter dialogue, which make it possible to analyze not only the chronology of events, but also to recreate the laboratory of scientific research, the method of collecting material and the editorial principles of its publication. Conclusions. The letters of Yu. Sitsinsky and M. Petrov are evidence of the 20-year stage of life of both scientists. In their epistolary, the scientific problems faced by both researchers during their correspondence were raised. These are the need for artistic works and photographs in the study of architectural features of monuments, the reliability of documents for describing monasteries and churches, involvement in the analysis of chronicles and church liturgical books, the need for questionnaires and programs for collecting and studying folklore material related to the existence of former monasteries. Ego-documents include a number of surnames related to scientific issues that interested both of scientists, and reproduce the events of the late 19th and early 20th centuries, scientific life, the publishing process, issues that were resolved by scientific journals and church periodicals, local history and historical museums.
Файл: ubi_2023_24_10.pdf - 0
| 4. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шалак, Оксана Іванівна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ).
Портрет Ганни Барвінок в обрамленні епохи. |Рецензія на видання: Барвінок Ганна. Зібрання творів : у 2 т. / упоряд.: В. Шендеровський, В. Яременко. Львів ; Київ, 2011–2023. Т. 1. Львів : БаК, 2011. 572 с. Т. 2. Київ : Простір, 2023. 904 с.| [Текст] / О. І. Шалак // Українська біографістика. - 2023. - Вип. 24. - С.312-316
Шифр журнала: Ж69079/2023/24
Файл: ubi_2023_24_19.pdf - 0
| | | |
