Стамбол І. І.

Книжкова культура та бібліотечна справа в життєвому і творчому просторі Лесі Українки

Рубрика: Контексти біографічного світу Лесі Українки: погляд з ХХІ століття

Анотація: Мета роботи полягає в з’ясуванні поглядів поетеси на книжкову галузь. Завданнями є аналіз рефлексій авторки на тему бібліофільства, книгознавства та бібліотечної справи; з’ясування, як саме їй вдалося долучитися до розвитку книжкової та бібліотечної справи. Методологія дослідження базується на принципах історизму, об’єктивності, а також на загальноісторичних методах — хронологічному, ретроспективному, проблемно-тематичному та статистично-аналітичному. Наукова новизна роботи полягає в здійсненні огляду книгознавчих і бібліотекознавчих сюжетів, що виявлені в опублікованих працях, епістолярії поетеси, а також у спогадах про неї. Визначено основні погляди Лесі Українки на цінність різних жанрів книг, друкарські та редакторські аспекти книговидання, а також з’ясовано ставлення літераторки до бібліотек. На основі епістолярію та архівних документів висвітлено сюжет, пов’язаний із її активною організаційною роботою зі створення першої української бібліотеки в Києві, яка мала стати, на думку поетеси, національною книгозбірнею. Висновки. Погляди Лесі Українки на книгу відображають значення цього носія інформації українською для інтелігенції другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Водночас поетеса демонструвала власний, оригінальний погляд на книжкову культуру. Вона прагнула видавати гарні книги, з тонкими аркушами та широким міжрядковим інтервалом, які б краще сприймалися читачами. Для досягнення цих цілей вона ладна була жертвувати гонорарами. Книга була для поетеси основним засобом та мірою освіченості. Леся Українка була однією з найбільш інтернаціональних читачок-українок свого часу, адже була записана до бібліотек, як мінімум, п’яти країн. Її досвід та відсутність задокументованих проблем із російською поліцією посприяли тому, що поетеса стала відповідальною за створення публічної бібліотеки при київській «Просвіті» в 1906 р. У процесі організації Леся Українка проявила неабияку активність, що свідчить про вболівання нею за ідею появи української національної книгозбірні.

Ключові слова: Леся Українка, книгознавство, бібліотека, товариство «Просвіта».

  Повний текст PDF    https://doi.org/10.15407/ub.21.166     Цитування публікації

• Стамбол І. І. (Київський університет імені Бориса Грінченка (Київ, Україна), i.stambol@kubg.edu.ua)

Бібліографічний опис для цитування:
Стамбол І. І. Книжкова культура та бібліотечна справа в життєвому і творчому просторі Лесі Українки / І. І. Стамбол // Українська біографістика. - 2021. - Вип. 21. - С. 166-180. https://doi.org/10.15407/ub.21.166

Бібліографія:

1. Ганусин О. Повсякденне життя української інтелігенції Галичини у другій половині ХІХ — на початку ХХ століть у світлі джерел та історіо-графічних інтерпретацій / Олена Ганусин // Вісник Львівського університету. Серія : Книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології. – Львів, 2014. – Вип. 8. – С. 220–230.
2. Диба А. «Все для інших і нічого для себе»: cвідчення Антоніни Макарової про Косачів-Драгоманових / Алла Диба // Леся Українка і сучасність : зб. наук. пр. Т. 6. / упоряд. Н. Г. Сташенко. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. – С. 344–377.
3. Захарова І. В. Перший український підручник із стародавнього сходознавства / І. В. Захарова, В. Г. Сарбей // Український історичний журнал. – 1991. – № 2. –С. 38–44.
4. Звідомлення Товариства «Просвіта» у Києві, заснованого в пам’ять Т. Шевченка, за 1906 рік. – Київ, 1907. – 74 с.
5. Косач-Кривинюк О. Леся Українка : хронологія життя і творчости / Ольга Косач-Кривинюк ; Укр. вільна акад. наук. – Нью-Йорк, 1970. – 923, [3] с.
6. Малюта О. В. Київське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка / О. В. Малюта // Енциклопедія історії України. Т. 4 / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; НАН України, Інститут історії України. – Київ : Наук. думка, 2007. – С. 251–252.
7. Мірошниченко Л. Леся Українка. Життя і тексти / Лариса Мірошниченко. – Київ : Смолоскип, 2011. – 264 с.
8. Мороз М. Леся Українка і «Просвіта» / Мирослав Мороз // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Львів, 2010. – Вип. 19. – С. 522–525.
9. Ні! Я жива, я буду вічно жити… : до 140-річчя від дня народж. Лесі Українки : бібліогр. покажч. / упоряд.: Н. М. Вахненко, М. О. Залепа. – Київ, 2011. – 138 с.
10. «Просвітянки» з роду Косачів (онлайн-виставка до 150-річчя від дня народження Лесі Українки та з нагоди 115-річчя створення Київської «Просвіти») // Державний архів Київської області. – 24.02.2021.
11. Спогади про Лесю Українку / упоряд. А. І. Костенка. – Київ : Дніпро, 1971. – 482 с.
12. Стамбол І. Михайло Комаров / Ігор Стамбол. – Харків : Фоліо, 2021. – 126 с.
13. Українка Леся. Повне академічне зібрання творів : у 14 т. Т. 7. Літературно-критичні та публіцистичні статті / ред. В. Агеєва. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2021. – 680 с.
14. Українка Леся. Повне академічне зібрання творів : у 14 т. Т. 8. Переклади: поезія, проза, драма, публіцистика та інше / ред., передм. М. Стріха. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2021. – 1120 с.
15. Українка Леся. Повне академічне зібрання творів : у 14 т. Т. 10. «Стародавня історія східніх народів». Конспекти. Виписки з книг. Нотатки та інше / ред. Ю. Громик. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2021. – 528 с.
16. Українка Леся. Повне академічне зібрання творів : у 14 т. Т. 11. Листи (1876–1896) / ред. С. Кочерга. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2021. – 600 с.
17. Українка Леся. Повне академічне зібрання творів : у 14 т. Т. 12. Листи (1897–1901) / ред. О. Полюхович. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2021. – 608 с.
18. Українка Леся. Повне академічне зібрання творів : у 14 т. Т. 13. Листи (1902–1906) / ред. Ю. Громик. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2021. – 616 с.
19. Українка Леся. Повне академічне зібрання творів : у 14 т. Т. 14. Листи (1907–1913) / ред. С. Романов. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2021. – 616 с.