Буряк Л. І.

Сучасна українська біографіка перед викликами епохи візуалізації

Рубрика: Теорія та методологія біографіки

Анотація: Мета публікації — дослідити один із сегментів простору біографічних студій, представленого візуалізованими формами. Спостереження, міркування, гіпотези, висновки та узагальнення продовжують актуальну тему, що висвітлювалась у попередніх авторських студіях. Наукова новизна. Водночас публікація має більш розширений та поглиблений формат, акцентує увагу на викликах сучасної епохи поширення візуальної інформації, нерозривному зв’язку між візуальним мистецтвом та життєписом, аналізує найбільш популярні моделі візуалізованої біографіки та фіксує кореляції між вітчизняними дослідницькими практиками та світовими трендами. Методологія візуального повороту (pictorial turn), біографічний підхід, аналітичні прийоми мистецтвознавства, культурології, історіографічної та джерело-знавчої критики дали змогу скласти загальну мозаїчну картину візуального сегмента біографіки та визначити його особливості, зумовлені історико-культурною традицією, інтелектуальним, а також науковим потенціалом і запитами соціуму. Висновки. Сучасна епоха інтенсивної візуалізації, трансформації суспільства та візуальний поворот у соціогуманітаристиці є ключовими чинниками, що забезпечили появу нових форм біографічних реконструкцій з акцентом на візуалізацію. Видання, які опинились у фокусі дослідження, підтверджують авторську гіпотезу щодо загострення інтересу науковців до візуалізації біографічних реконструкцій – "фотобіографія", "ілюстрований життєпис", "зображальна біографія", "графічна біографія", "автотопографія", "життя у лініях". Водночас загальні тенденції, наявні в сучасних вітчизняних біографічних практиках, свідчать про все ще стримане ставлення науковців до візуалізованих форм, відсутність теоретико-методологічних досліджень у цій сфері, їхню фрагментарність та ситуативність.

Ключові слова: Епоха візуалізації, візуальний поворот, українська біографіка, візуалізована біографія, "фотобіографія", "зображальна біографія", "ілюстрований життєпис".

  Повний текст PDF    https://doi.org/10.15407/ub.22.039     Цитування публікації

• Буряк Л. І. (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ, larysa.buryak@gmail.com)

Бібліографічний опис для цитування:
Буряк Л. І. Сучасна українська біографіка перед викликами епохи візуалізації / Л. І. Буряк // Українська біографістика. - 2021. - Вип. 22. - С. 39-54. https://doi.org/10.15407/ub.22.039

Бібліографія:

1. Буряк Л. Біографічний світ Лесі Українки: поворот до візуального /Л. І. Буряк // Українська біографістика = Biographistica Ukrainica. –2021. – № 21. – С. 39–61. doi: https://doi.org/10.15407/ub.21.039
2. Брюховецька О. В. Візуальний поворот у культурі та культурології //Культурологія : Могилянська школа / О. В. Брюховецька / Під ред.М. А. Собуцького, Д. О. Короля, Ю. В. Джулая. – Київ : Видавець Олег Філюк, 2018. – С. 130–165.
3. Ґаскелл А. Візуальна історія / А. Ґаскелл // Нові підходи до історіописання. За ред. Пітера Берка. – Київ : Ніка – Центр, 2010. – С. 221–255.
4. Грудка О. Життя у слові. Графічна біографія Рози Ауслендер / О. Грудка. Рец. на кн.: Матійчук О. Життя у слові. Графічна біографія Рози Ауслендер. – Чернівці : Видавництво 21, 2019. – 56 с. // Критика. – 2020. – Число 5–6.
5. Диса К. Іконографічний / іконологічний метод інтерпретації візуальних джерел у курсі "Історія повсякденного життя у ранньомодерній Європі" / К. Диса // Docento discimus – Навчаючи вчимося (Методологія нових ділянок історичного знання та її впровадження у навчальні практики: до 25-річчя кафедри історії НаУКМА). – Київ : Дух і літера, 2020. – С. 55–72.
6. Ковалевська О. О. Візуальні дослідження та іконографія: проблеми розмежування, об’єкту, методу та понятійно-категоріального апарату /О. О. Ковалевська // Спеціальні історичні дисципліни. Питання теоріїта методики. – Київ : НАНУ, Інститут історії України. – 2013. – Ч. 22–23. – С. 296–304.
7. Ковалевська О. О. Іконографія Івана Мазепи в образотворчому мистецтві ХХ – початку ХХІ ст. – Київ : Темпора, 2013. – 420 с.
8. Матійчук О. Життя у слові. Графічна біографія Рози Ауслендер / О. Матійчук / Художнє оформлення О. Старанчук, О. Грищенка. – Чернівці :Видавництво 21, 2019. – 56 c.
9. Скоропадські. Родинний альбом / Упорядн. Т. Осташко, Ю. Терещенко. – Київ : Темпора, 2014. – 2 кн.
10. Скрипка Т. Родові гнізда Драгоманових-Косачів: їх устрій та культура /Т. Скрипка. – Київ : Темпора, 2013. – 655 с.
11. Солдатова В. Ю. Візуальні дослідження в соціології – методологічні засади та методичні засоби. Дисертація на здобуття наук. ступеня канд.соціолог. наук / В. Ю. Солдатова. – Київ : Інститут соціології НАН України, 2016. – 212 с.
12. Шевченко В. Е. Наукові принципи застосування візуального контенту в друкованих медіа / В. Е. Шевченко // Наукові записки інституту журналістики. – 2014. – Т. 52. – С. 127–132.
13. Шевченко В. Е. Особливості застосування та функціональність зображальної мови в друкованих медіа / В. Е. Шевченко // Медіапростір : збірник наукових статей із соціальних комунікацій. – Тернопіль, 2014. –Вип. 6. – С. 15–20.
14. Ясь О. Рецензія на книгу: Попова Т. Дисциплинарный образ науки: подходы и понятия. – Одесса, 2019. – 392 с. // Український історичний журнал. – 2020. – № 1. – С. 211–218.
15. Яцюк В. Тарас Шевченко і світ фотографії / В. Яцюк. – Київ : Критика,2019. – 218 с.
16. Facie ad Faciem: Ілюстрований життєпис Михайла Грушевського / Авт.-упор. Світлана Панькова, Ганна Кондаурова. – Київ : Либідь, 2017. – 144 с.
17. Jackson, Anna. (2020) A life in lines : Katherine Mansfield and new Formsof Biography // Journal of New Zealand Literature. No. 38.2 Special issue : Katherine Mansfield : The Gift of Breath, pp. 120–137.
18. Meskimmon, M. (2013). Visual Arts and Life Writing // Encyclopedia of Life Writing: Autobiographical and Biographical Forms / ed. by M. Jolly. – New York : Routledge, pp. 916–918.
19. Sadowski, M., Sobieszczak-Marciniak, M. (Comps.). (2011). Maria Skłodowska-Curie. Fotobiografia. Warszawa : Wydawnictwo Studio Emka. –168 s.