Гирич І. Б., Тихолоз Н. Б.

"Носіться дальше з своїм Грушевським…": листи Анни Ключко до Володимира Дорошенка з архіву УВАН у США

Рубрика: Біографічна грушевськіана

Анотація: Мета статті — з’ясувати причини появи в радянському та пострадянському дискурсі шаблонного уявлення про те, що Михайло Грушевський був злим демоном Івана Франка, що між відомим істориком та відомим літератором були постійні суперечки і незгоди. Дослідження базується на біографічних, мемуарних, епістолярних джерелах, які вказують на те, що до творення такого міфу несвідомо долучилася й донька Івана Франка, Анна Ключко, котра мала дуже упереджене ставлення до Михайла Грушевського. Радянська соціалістична пропаганда без її дозволу використала фрагменти її мемуарів і поставила на службу тоталітарному режимові. Проти фальшування правди про взаємини Івана Франка і Михайла Грушевського виступав учений Володимир Дорошенко, який у своєму листуванні з Анною Ключко намагався переконати доньку письменника в іншій думці. Методологія дослідження базується передусім на архівно-джере­лознавчих розшуках із використанням біографічного, політично- й культурно-історичного підходів, аналітико-синтетичного та індуктивно-дедуктивного методів. Наукова новизна дослідження полягає в науковому обґрунтуванні документально підтверджених об’єктивних фактів взаємної творчої продуктивної співпраці Івана Франка і Михайла Грушевського. Уперше вводимо в науковий обіг листи Анни Ключко до Володимира Дорошенка, які публікуємо з архіву вченого, що зберігається в Українській вільній академії наук у США (УВАН). Листи дають змогу з’ясувати першопричину та простежити розгортання між ними полеміки, яка переросла з приватної площини в публічну. На основі аналізу листів та полемічних статей Володимира Дорошенка й Анни Ключко обґрунтовано висновок, що, оцінюючи взаємини Грушевського і Франка, учений намагався бути об’єктивним. Натомість закиди Анни на адресу історика мали дуже суб’єктивний та емоційний характер і психологічно наслідували думку її мами, Ольги Франко.

Ключові слова: Михайло Грушевський, Іван Франко, Анна Франко-Ключко, Володимир Дорошенко, полеміка, дискусія, епістолярна спадщина, мемуари, історична правда.

  Повний текст PDF    https://doi.org/10.15407/ub.23.192     Цитування публікації

• Гирич І. Б. (Інститут української археографії та джерелознавства НАН України ім. М. С. Грушевського, Україна, Київ, ihor_hyrych@ukr.net)
• Тихолоз Н. Б. (Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна, Львів, ntycholoz@ukr.net)

Бібліографічний опис для цитування:
Гирич І. Б. "Носіться дальше з своїм Грушевським…": листи Анни Ключко до Володимира Дорошенка з архіву УВАН у США / І. Б. Гирич, Н. Б. Тихолоз // Українська біографістика. - 2022. - Вип. 23. - С. 192-261. https://doi.org/10.15407/ub.23.192

Бібліографія:

1. Бурлака Г. Франко і Грушевський: спроба об’єктивної характеристики / Г. Бурлака, І. Гирич // Спадщина: Літературне джерелознавство.Текстологія. – Київ, 2010. – Т. V. – С. 27–66.
2. Гирич І. М. Грушевський у досягненні ідейно-культурної соборності таподоланні наддніпрянського партикуляризму в 1906–1907 роках (заматеріалами щоденника) / І. Гирич // Український історичний журнал. – 2016. – № 5. – С. 101–138.
3. Гирич І. Михайло Грушевський та Іван Франко: громадське і приватне / І. Гирич // Франкознавчі студії : зб. наук. пр. – Дрогобич : Коло,2007. – С. 590–643.
4. Гирич І. Михайло Грушевський: публіцистика української революції(1917–1919) / І. Гирич // Повороту не буде! : соціально-політичні праці1917–1918 рр. / М. С. Грушевський ; упоряд., передм. І. Гирича ; текстологія С. Панькової. – Харків : Видавець Савчук О. О., 2015. – С. 9–42.
5. Гирич І. Нове цінне джерело в галузі грушевськознавства / І. Гирич //Михайло Грушевський: конструктор української модерної нації. –Київ : Смолоскип, 2016. – С. 700–704.
6. Гирич І. Предтечі наукового грушевськознавства: В. Дорошенко іО. Оглоблин та зміна парадигми бачення постаті М. Грушевського /І. Гирич // Михайло Грушевський : студії та джерела. – Кн. 3. – Київ :ІУАД, 2021. – С. 141–192.
7. Гирич І. Публіцистика Михайла Грушевського на сторінках "Літературно-наукового вістника" у 1907–1914 роках / І. Гирич, С. Панькова //Грушевський М. Твори : у 50 т. – Т. 2. – Львів : Світ, 2005. – С. V–ХХІV.
8. Гирич І. Іван Франко на сторінках щоденника Михайла Грушевського1904–1910 рр. / І. Гирич, О. Тодійчук // Неопалима купина. – 2007. –Ч. 1–2. – С. 124–144.
9. Мельник Я. …І остатня часть дороги : Іван Франко в 1908–1916 роках /Ярослава Мельник. – Вид. 2-е, випр. і доп. – Дрогобич : Коло, 2016. –440 с.
10. Панькова С. "…Ні хвилі не вважав себе емігрантом, тільки закордонним робітником на нашій національній ниві" : (Публіцистика Михайла Грушевського доби еміграції: квітень 1919 р. – лютий 1924 р.) /Світлана Панькова // Твори : у 50 т. – Т. 4. – Кн. 2. Листопад 1918 –жовтень 1926 / М. Грушевський. – Львів : Світ, 2013. – C. VІІ. – (Серія "Суспільно-політичні твори").
11. Тельвак В. Взаємини Івана Франка та Михайла Грушевського в історіографічній традиції / В. Тельвак // Дрогобицький краєзнавчийзбірник. – Дрогобич : Коло, 2005. – Вип. ІХ. – С. 48–60.
12. Тельвак В. Проблема "Франко – Грушевський" в українській історіографії / В. Тельвак // Український історик. – 2006/2007. – Ч. 4/1–2. –С. 183–199.
13. Тельвак В. Проблема Франко – Грушевський в історіографічному дискурсі / В. Тельвак // Галичина : науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис. – 2017. – Ч. 29–30. – С. 196–209.
14. Тельвак В. Львівська історична школа Михайла Грушевського /В. Тельвак, В. Педич. – Львів : Світ, 2016. – 440 с. – (Серія "Грушевськіяна" ; Т. 9).
15. Тихолоз Б. Історія хвороби генія, або Від чого помер Іван Франко? /Богдан Тихолоз // Фотографії старого Львова : [сайт]. – 02.09.2016.
16. Тихолоз Н. Взаємини Івана Франка та Михайла Грушевського в рецепції Анни Франко-Ключко: pro et contra / Наталя Тихолоз // Науковий вісник Національного музею Івана Франка. – Львів, 2017. –Вип. 1(21). – С. 91–148.