Шаповал М. О.

Фекшен-біографія у драматургічній творчості Пітера Шеффера

Рубрика: Теорія і методологія сучасної біографіі

Анотація: Мета публікації — на прикладах із творчості відомого британського драматурга і сценариста Пітера Шеффера дослідити тенденцію розмивання документальних підвалин сучасних драматургічних реконструкцій біографій відомих людей. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше біографічну драматургію загалом і творчість Пітера Шеффера зокрема розглянуто в контексті помітного зростання популярності жанрів фекшен у сучасній літературі, мистецтві, у просторі медій. У статті викoристанo загальнoнаукoві метoди спoстереження, аналізу, синтезу, дoбoру та систематизації матеріалу. Крім тoгo, булo застoсoванo пoрівняльнo-істoричний, пoрівняльнo-типoлoгічний, інтертекстуальний, інтермедіальний, міфoкритичний, біографічний метoдологічні підходи. Висновки.Сучасна драматургія репрезентує біографію відомого діяча та її контексти переважно у формі "фекшен", як віднедавна почали називати поліжанрове утворення, що характеризується гібридним змішуванням правди і вимислу, інформації та емоцій. Такий спосіб донесення життєпису історичної особи до реципієнта не так інформує його, як формує, бо, перетворюючись у художній твір, історико-біографічний факт обростає плітками, легендами, стереотипами, а з тим набуває великого емоційного заряду і символічного значення. Основою фабули у творчості П. Шеффера переважно стає конфлікт чоловічих персонажів, їхнє протистояння, конкуренція, що передається концептом "шлях до слави", протистоянням близнюків, мотивом "блудного сина", мотивом Каїна та Авеля, темою бунту проти батьківського контролю та ін. У п’єсі "Амадей" П. Шеффер, крім того, показав себе майстром драматургічного наративу, який зміг передати оповідь через дію, вдаючись до фігури персонажа-наратора, допоміжних умовних персонажів, введення додаткового хронотопу, майстерного вибудовування сюжету, залучення символічних образів та традиційних мотивів до тканини тексту. Інтермедіальне цитування музичних текстів самого В. А. Моцарта дало змогу зробити виставу / фільм більш вірогідними та авторитетними, що стимулюватиме процес ідентифікації реципієнтів та консолідації їх як єдиної соціальної групи.

Ключові слова: художня література, художня біографія, сучасна драматургія, інтермедіальність, Пітер Шеффер, фекшен, фекшен-біографія, фекшен-драматургія, наратив.

  Повний текст PDF    https://doi.org/10.15407/ub.23.078     Цитування публікації

• Шаповал М. О. (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна, Київ, m.shapoval@knu.ua)

Бібліографічний опис для цитування:
Шаповал М. О. Фекшен-біографія у драматургічній творчості Пітера Шеффера / М. О. Шаповал // Українська біографістика. - 2022. - Вип. 23. - С. 78-99. https://doi.org/10.15407/ub.23.078

Бібліографія:

1. Александрова Г. А. Автор і герой біографічного роману: аспекти комунікації (на матеріалі роману Степана Процюка "Маски опадають повільно") / Г. А. Александрова // Українська біографістика = Biographistica Ukrainica. – Київ, 2021. – Вип. 22. – С. 151–165. doi: https://doi.org/10.15407/ub.22.151
2. Галич О. "Остання із роду Болейн" Карен Харпер як квазі-біографія / Олександр Галич // Слово і Час. – 2015. – № 8. – С. 93–98.
3. Денисова Т. Н. Історія американської літератури / Т. Н. Денисова. – Київ : Вид. дім "Києво-Могилянська академія", 2012. – 487 с.
4. Жигун С. В. Роман Юрія Тиса "На світанку" як біофікція / С. В. Жигун // Українська біографістика = Biographistica Ukrainica. – Київ, 2021. – Вип. 21. – С. 231–241. doi: https://doi.org/10.15407/ub.21.231
5. Закалюжний Л. В. Історична драма-хроніка: особливості жанру. Поетика : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.01.06 / Л. В. Закалюжний ; НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. – Київ, 2011. – 20 с.
6. Карачова Д. В. Вікторіанська біографія та її модифікація в ХХ столітті : дис. … канд. філол. наук : 10.01.06 / Д. В. Карачова ; Київський ун-т ім. Бориса Грінченка, Луганський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Ста робільськ, 2016. – 198 с.
7. Кемпбелл Дж. Тисячоликий герой / Джозеф Кемпбелл ; пер. О. Мокро вольського. – Київ : Terra Incognita, 2021. – 416 с.
8. Паві П. Словник театру / Патріс Паві ; пер. М. Якубяка. – Львів : Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2006. – 640 с.
9. Славінська І. Книжки травня: порно Ульяненка, околиці Дністрового, біль Процюка / Ірина Славінська // Українська правда. – 31 травня 2010.
10. Чик Д. Біографічний Künstlerroman в українській і англійській літерату рі середини ХІХ ст. (Тарас Шевченко, Вільям Теккерей) / Д. Чик // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія. – 2016. – Вип. 23–25. – С. 459–475.
11. Шаповал М. Художня біографія інтелектуала у драматургії С. Росовець кого / Мар’яна Шаповал // Синопсис: текст, контекст, медіа. – 2020. – Т. 26, № 1. – С. 1–10. doi: https://doi.org/10.28925/2311-259x.2020.1.1
12. Block E. The Plays of Peter Shaffer and the Mimetic Theory of RenéGirard / Ed Block // Journal of Dramatic Theory and Criticism. – 2004 (Fall). – Vol. XIX, No. 1. – P. 57–78.
13. Chandler D. Dictionary of Media and Communication / Daniel Chandler, Rod Munday. – Oxford : Oxford University Press, 2011. – 472 p. doi: https://doi.org/10.1093/acref/9780199568758.001.0001
14. Cowell S. Salieri and Mozart… who were they really? And how did Peter Shaffer write Amadeus? / Stephanie Cowell // Wonders and Marvels. – 30 November 2012.
15. Lawson M. Peter Shaffer wanted to make elaborate theatre – and he succeeded / Mark Lawson // The Guardian. – 2016. – June 6.
16. Shaffer P. Amadeus. – London : Penguin Books, 1993. – 105 p.
17. Welsh J. M. Hollywood “Faction” and the New Biofantasy / J. M. Welsh // Studies in Popular Culture. – 1993. – Vol. 15, No. 2. – P. 57–66.