Кісельова Ю. А.

Біографічні дисертації українських історіографів (1991–2021) крізь призму кількісних методів дослідження

Рубрика: Теорія і методологія сучасної біографії

Анотація: Мета статті — виявити, як сучасні вимоги модернізації біографічного дискурсу реалізуються в українських біографічних студіях. Об’єктом аналізу стали автореферати дисертацій біографічної тематики зі спеціальності "історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни", захищені в Україні за останні тридцять років. Методологія дослідження базується на аналізі змісту методологічних сюжетів в авторефератах історіографічних дисертацій та поєднанні якісних та кількісних методів: зокрема, останні реалізовувалися на основі аналізу реляційної бази даних авторефератів, створеної в Microsoft Access. Загалом у базі даних міститься інформація про 453 автореферати історіографічних праць. До бази даних були внесені по казники з методологічно навантажених частин авторефератів (актуальність, предмет, об’єкт, цілі, завдання, використана методологія, наукова новизна, зміст першого теоретичного розділу дисертації). Крім того, автор використав якісний аналіз повних текстів авторефератів, щоб переконатися, що зазначені методологічні підходи та методи були застосовані під час дослідження та відображені у висновках роботи. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що не тільки визначено тематичний спектр історіографічних біографічних дисертацій та розглянуто використані їхніми авторами методологічні підходи, а й схарактеризовано комунікативні зв’язки між історіографами в цій сфері на рівні наукового керівництва, опонування та наукових інституцій. Висновки. Зазначено зростання популярності біографічної тематики та розширення кола науковців, чиї біографії вивчають сучасні науковці. Також зафіксовано підвищення уваги до методології під час проведення біографічних досліджень. Утіленням цих тенденцій можна вважати становлення та розвиток школи інтелектуальної біографії в українській науці.

Ключові слова: історія історіографії, українська історіографія, дисциплінарний масив публікацій, квантитативні методи.

  Повний текст PDF    https://doi.org/10.15407/ub.24.174     Цитування публікації

• Кісельова Ю. А. (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна, Харків, yu.a.kiselyova@karazin.ua)

Бібліографічний опис для цитування:
Кісельова Ю. А. Біографічні дисертації українських історіографів (1991–2021) крізь призму кількісних методів дослідження / Ю. А. Кісельова // Українська біографістика. - 2023. - Вип. 24. - С. 174-195. https://doi.org/10.15407/ub.24.174

Бібліографія:

1. Бездрабко В. В. Сучасний стан і перспективи розвитку вітчизняної біографістики // Українська біографістика = Biographistica Ukrainica. Київ, 2016. Вип. 14. С. 29–49. doi: https://doi.org/10.15407/ub.14.029
2. Берк П. Что такое культуральная история? / пер. с англ. И. Полонская. М. : ВШЭ, 2015. С. 141.
3. Буряк Л. І. Українська біографіка "плинних часів" // Українська біографістика = Biographistica Ukrainica. Київ, 2020. Вип. 19. С. 33–52. doi: https://doi.org/10.15407/ub.19.033
4. Ващенко В. Концепт "інтелектуальна біографія" та конструювання "наукових біографій" в українській історіографії // Ейдос : альм. теорії та історії іст. науки. Київ, 2009. Вип. 4. C. 475–486.
5. Голубович И. В. Биография: силуэт на фоне Humanities : методология анализа в социогуманитарном знании. Одесса, 2008. 372 с.
6. Історична біографіка в Україні: проблеми, завдання і перспективи розвитку досліджень, видавничої та інформаційної роботи : кол. моногр. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського; редкол.: В. І. Попик (голова) [та ін.]. Київ, 2019. 364 с.
7. Кісельова Ю. А. Історик і час // Харківський історіографічний збірник. Харків, 2017. Вип. 15. С. 315–318. Рец. на кн.: Пирогова-Таран Л. В., Логунова Н. А. Іван Васильович Лучицький: історик і час. Ніжин : НДУ імені М. Гоголя, 2015. 210 с.
8. Колесник І. Передмова. "Нова біографічна історія" як метод // Ейдос : альм. теорії та історії іст. науки. Київ, 2014/2015. Вип. 8. С. 7–13.
9. Колесник І. І. Біографічний світ Тараса Шевченка // Український історичний журнал. 2014.
10. Колесник І. І. Дніпропетровська історіографічна школа: спроба саморефлексії // Ейдос : альм. теорії та історії іст. науки. Київ, 2006. Вип. 2. С. 385–404.
11. Оноприенко В. Апории биографического письма и научная биография // Ейдос : альм. теорії та історії іст. науки. Київ, 2014/2015. Вип. 8. С. 55–66.
12. Попик В. І. Біографіка як феномен науки і культури // Українська біографістика = Biographistica Ukrainica. Київ, 2020. Вип. 19. С. 15–32. doi: https://doi.org/10.15407/ub.19.015
13. Попова Т. Н. Жизнеописание ученого-историка на перекрестке историографических традиций : Теория. Методология. Практика. Одесса, 2017. 456 с.
14. Посохов С. И. Диссертация = бюрократическая наука? : (или заметки по поводу "вечных проблем") // Мир историка. Омск, 2010. Вып. 6. С. 220–232.
15. Приходько Я. Великий текст історика // Історіографічний словник : навч. посіб. для студ. іст. ф-тів ун-тів / за ред. С. І. Посохова. Харків, 2004. С. 13–15.
16. Ясь О. [Рецензія] // Український історичний журнал. 2018. № 4. С. 220–225. Рец. на кн.: Попова Т. Жизнеописание ученого-историка на перекрестке историографических традиций : Теория. Методология. Практика. Одесса, 2017. 456 с.