АРХІВ (Всі випуски) / Зміст випуска (2023, Вип. 24)
Ковальчук Г. І. "У своїх дивацтвах я не розкаююсь": про київську мистецтвознавицю й музейницю А. В. Артюхову-ІвановуРубрика: Біографічні дослідження Анотація: Мета статті — у межах проблеми олюднення минулого розповісти про непересічну особистість, талановиту мистецтвознавицю, київську музейни цю другої половини 1920-х — початку 1930-х років. Аделаїду Володимирівну Артюхову-Іванову. Методологія дослідження ґрунтується на принципах наукової об’єктивності, системності та історизму. Застосовано також загальноісторичні методи — біографічний, проблемно-тематичний, а також метод бібліографічної евристики. Наукова новизна полягає в тому, що в межах окремої статті це перше комплексне дослідження біографії і творчих здобутків А. В. Артюхової-Іванової. Спираючись на щоденник Ф. Л. Ернста "Художній музей", конкретизуємо види робіт, здійснюваних А. Артюховою-Івановою у Всеукраїнському історичному музеї ім. Т. Шевченка (нині Національний художній музей України). Розглянуто основні її публікації. На основі її щоденника кінця 1930 — початку 1931 рр. у науковий обіг запроваджуємо інформацію про спроби підтримки А. Артюховою заарештованого вченого секретаря Всенародної бібліотеки України М. М. Іванченка, їхні дружні стосунки до його арешту. На основі архівно-слідчої справи А. В. Артюхової 1935–1936 рр. розкрито обставини її арешту та обвинувачення. Висновки. У статті запропоновано виправлення помилкових біографічних відомостей про Аделаїду Володимирівну Артюхову-Іванову, зокрема дати народження, інформацію про Сергія Григоровича Титаренка як її чоловіка. Водночас сформульовано питання біографічного характеру, що не досі не мають відповіді: її прізвище від народження; хто був її чоловіком і яка його доля, а основне — дата смерті А. В. Артюхової-Іванової. Під час дослідження зібрано бібліографію її публікацій, розглянуто основні статті, здійснені насамперед у виданнях Українського наукового інституту книгознавства; представлено її діяльність в Українському бібліологічному товаристві. Завдяки записам у щоденнику певною мірою представлено особисте життя героїні статті, а водночас картину суспільного життя в Києві на початку 1930-х років, наприклад, досвід передач ув’язненим. Здійснене дослідження переконливо засвідчує надуманість і несправедливість засудження А. В. Артюхової-Іванової за контрреволюційну діяльність. Розкрито ще одну сторінку в історії українського книгознавства, мистецтвознавства, біографістики. Ключові слова: А. Артюхова-Іванова, Всеукраїнський історичний музей ім. Т. Шевченка, Ф. Ернст, "Бібліологічні вісті", ілюстратори М. Гоголя, К. Трутовський, М. Іванченко. Цитованість авторів публікації:
Бібліографічний опис для цитування: Бібліографія:
|