1.  |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Александрова, Г. А. (Інститут бібліографічних досліджень НБУВ (Київ, Україна) ).
Постать М. І. Стороженка в ювілейних матеріалах: біографічний та історико-культурний контекст [Текст] / Г. А. Александрова // Українська біографістика. - 2020. - Вип. 19. - С.212-230
Шифр журнала: Ж69079/2020/19
Кл.слова (ненормированные):
Микола Ілліч Стороженко, ювілей, біографія, мемуари, літературознавство, портрет, сучасники, університет.. Nikolai Ilyich Storozhenko, anniversary, memoirs, biography, literary criticism, portrait, contemporaries, university.
Аннотация: Уперше зібрано, систематизовано та проаналізовано спогади сучасників про Миколу Ілліча Стороженка (1836–1906), літературознавця, завідувача кафедри всесвітньої літератури Московського університету, видатного шекспіролога кінця ХІХ - початку ХХ ст., опубліковані в ювілейних статтях ізбірнику на його честь. Доведено, що ювілейні матеріали є цінним джерелом для розуміння біографії, творчої індивідуальності вченого, для вивчення постатей його сучасників, історії літературознавства, історико-культурного контексту доби.^UThe article first collected, systematized, and analyzed the memoirs of contemporaries about Nikolai Ilyich Storozhenko (1836–1906), an outstanding literary critic, professor, head of the Department of General Literature at Moscow University, one of the most famous Shakespeare scholars of the late XIX - early XX centuries, published in anniversary articles and a collection in his honor (“Under the Banner of Science”, 1902). A native of Ukraine, he studied and worked at Moscow University, was a librarian of the Rumyantsev Museum. Memoirs make it possible to find out many aspects of his life and work, which even now remain insufficiently studied. The publication whose heroes are not only Nikolai Storozhenko, but also his scientific works, the environment in which he was, common acquaintances, the era of which he was a part, small homeland. It emphasizes not only literary, but also the socio-cultural context of its activities. Unconditional respect for the scientific work of Nikolai Storozhenko in his memoirs is combined with an indication of his merits for his native land. It has been proved that jubilee articles, collections, memoirs on the celebration of anniversaries show great interest and respect for the scientific and teaching activities of Nikolai Storozhenko, emphasize the uniqueness of the scientist’s creative and human talent, as well as the importance and relevance of his work. They have the first attempts at scientific and biographical coverage of the life and work of a figure; they can serve as a valuable source for highlighting the role of the Ukrainian intellectuals in the cultural life of Russia, as well as for studying the views of the authors themselves and the historical features of the time.
Файл: ubi_2020_19_14.pdf - 0
| 2. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Александрова, Г. А. (Інститут біографічних досліджень НБУВ (Київ, Україна)).
Постать Миколи Ілліча Стороженка в некрологах і поминальних статтях: біографічний та літературознавчий дискурс [Текст] / Г. А. Александрова // Українська біографістика. - 2020. - Вип. 20. - С.269-298
Шифр журнала: Ж69079/2020/20
Кл.слова (ненормированные):
Микола Ілліч Стороженко, некролог, поминальна стаття, біографія, літературознавство, мемуари, університет.. Mykola Illich Storozhenko, obituary, memorial article, biography, literary criticism, memoirs, university.
Аннотация: У статті вперше зібрано та схарактеризовано зосереджені в різних джерелах некрологи про Миколу Ілліча Стороженка (1836–1906) - відомого літературознавця, професора Московського університету, видатного шекспіролога. Доведено, що біографічна інформація, оцінка діяльності вченого та рис його особистості, подані в некрологах, є цінним історичним і літературознавчим джерелом, а також матеріалом для створення наукової біографії вченого в історико-культурному контексті кінця ХІХ – початку ХХ ст.^UThe article for the first time collected, systematized and analyzed obituaries and memorial articles dedicated to Mykola Illich Storozhenko (1836-1906), a prominent Shakespearean literary critic of the late 19th and early 20th centuries. Anative of Ukraine, he studied and worked at Moscow University, was a librarianat the Rumyantsev and Public Museums. Obituaries and memorial articles providean opportunity to reproduce biographical information about M. I. Storozhenko, his contribution to literary criticism and to deepen information about his connections with contemporaries who played a role in the personal and creative life ofthe scientist, the cultural and historical context of the early twentieth century.The authors of most of these publications are literary critics, well acquaintedwith the creative work of M. I. Storozhenko. Therefore, their letters, in particular,inevitably emphasized the irreplaceability of his loss for all science and education,gave an overview and evaluation of his activities. The biographical approach inM. I. Storozhenko’s obituaries was mostly combined with philological discourse. In the publications you can find a reflection of the biography of M. I. Storozhenko,they form a panoramic picture of the main stages of his life and scientific activity, his relationship with society. At the same time, in obituaries and memorial articlesthe figure of M. I. Storozhenko is considered from different angles: from the stand-point of professional, personal, family history, cultural processes, the history of literary criticism. All texts contain biographical facts, information about education,a detailed description of scientific and pedagogical activities, clarifies the attitudeof the scientist to the achievements of predecessors, as well as the uniqueness ofhis views and positions, the role in the development of literary science.Obituaries and memorial articles formed the basis, the frame work for the perception of the image of the deceased, which will later be developed by the authorsof the memoirs. Therefore, they are a valuable historical and literary source and material for the future creation of a scientific biography of this outstanding scientist.
Файл: ubi_2020_20_20.pdf - 0
| 3. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Александрова, Г. А. (Інститут біографічних досліджень НБУВ (Київ, Україна)).
"Манера письма народжується не лише з поєднання слів, а й з висоти їхнього розміщення над рівнем душі" (Рецензія на видання: Наєнко Михайло Кузьмович, доктор філологічних наук, професор: біобібліографічний довідник. – Київ : Освіта України, 2019. – 680 с.) [Текст] / Г. А. Александрова // Українська біографістика. - 2020. - Вип. 20. - С.353-357
Шифр журнала: Ж69079/2020/20
Файл: ubi_2020_20_25.pdf - 0
| 4. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Александрова, Галина Андріївна (Інститут біографічних досліджень НБУВ (Київ, Україна)).
Леся Українка та Іван Стешенко: біографічні контексти спілкування за епістолярієм та спогадами сучасників [Текст] / Г. А. Александрова // Українська біографістика. - 2021. - Вип. 21. - С.120-143
Шифр журнала: Ж69079/2021/21
Кл.слова (ненормированные):
Леся Українка, Іван Стешенко, біографія, епістолярій, спогади, література, політика, переклад, «Плеяда».. Lesya Ukrainka, Ivan Steshenko, biography, epistolary, memoirs, literature, politics, translation, “Pleiades”.
Аннотация: Мета дослідження — розглянути і проаналізувати крізь призму епістолярію Лесі Українки та спогадів її сучасників характер і особливості її стосунків з Іваном Стешенком (1874–1918) — письменником, літературознавцем, громадсько-політичним діячем. У статті послуговуємося загальнонауковими методами аналізу і синтезу на підставі принципів історизму та об’єктивності. Також застосовано хронологічний і системний методи. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше об’єктом дослідження стали листи Лесі Українки до М. Драгоманова, О. Луцького, О. Косач (матері), О. Косач (сестри), М. Кривинюка, у яких згадується Іван Стешенко, та спогади М. Вороного, С. Єфремова, Олени Пчілки, Л. Старицької-Черняхівської, О. Стешенко, О. Тулуба, Є. Чикаленка, у яких ідеться про їхнє спілкування; з’ясовується його специфіка та узагальнюються найбільш вагомі теми і проблеми. Епістолярна спадщина Лесі Українки, листи Івана Стешенка, спогади сучасників свідчать про тісні стосунки цих постатей, постійну увагу до творчості один одного. На основі листів відтворено сторінки їхньої співпраці на літературній ниві та у сфері громадсько-політичної діяльності. Висновки. Доведено, що епістолярій Лесі Українки та спогади її сучасників є цінним джерелом не лише для розуміння її біографії, а й для вивчення творчої індивідуальності її товариша І. Стешенка. Як показують листи Лесі Українки та Івана Стешенка, їхні творчі, побутові та ділові контакти були досить тісними і пов’язаними з їхніми літературними інтересами та політичними поглядами. Епістолярій є важливим джерелом, що розкриває біографічні контексти спілкування цих особистостей на тлі важливих соціокультурних і психологічних змін у суспільстві кінця ХІХ — початку ХХ ст.^UThe aim of the research is to consider and analyze through the prism of Lesya Ukrainka’s epistolary and memoirs of her contemporaries the nature and peculiarities of her relations with Ivan Steshenko (1874-1918) – a writer, literary critic, and public and political figure. In this article we use general scientific methods of analysis and synthesis based on the principles of historicism and objectivity. Chronological and system methods are also used. The scientific novelty of the work is that for the first time the object of research were the letters of Lesya Ukrainka to M. Drahomanov, O. Lutsky, O. P. Kosach (mother), O. P. Kosach (sister), M. Kryvyniuk, in which Ivan Steshenko is mentioned, and the memoirs of M. Voronoi, S. Yefremov, Olena Pchilka, L. Starytska-Chernyakhivska, O. Steshenko, O. Tulub, E. Chykalenko, which talk about their communication; its specifics are clarified and the most important topics and problems are generalized. Lesya Ukrainka’s epistolary legacy, Ivan Steshenko’s letters, memoirs of contemporaries testify to the close relations of these figures, constant attention to each other’s work. Based on the letters, the pages of their cooperation in the field of literature and in the field of public and political activity were reproduced. Conclusions. It is proved that the epistolary of Lesya Ukrainka and the memoirs of her contemporaries are a valuable source not only for understanding her biography, but also for studying the creative individuality of her friend I. Steshenko. According to the letters of Lesya Ukrainka and Ivan Steshenko, their creative, domestic and business contacts were quite close and related to their literary interests and political views. The epistolary is an important source that reveals the biographical contexts of communication of these individuals against the background of important socio-cultural and psychological changes in society in the late ХІХ – early ХХ century.
Файл: ubi_2021_21_11.pdf - 0
| 5. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Александрова, Галина Андріївна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ).
Автор і герой біографічного роману: аспекти комунікації (на матеріалі роману Cтепана Процюка "Маски опадають повільно") [Текст] / Г. А. Александрова // Українська біографістика. - 2021. - Вип. 22. - С.151-165
Шифр журнала: Ж69079/2021/22
Кл.слова (ненормированные):
Степан Процюк, Володимир Винниченко, психографія, біографія, роман, автор, герой, комунікація.. Stepan Protsyuk, Volodymyr Vynnychenko, psychography, biography, novel, author, hero, communication.
Аннотация: Мета дослідження — проаналізувати причини звернення С. Процюка до жанру психографії, до створення художніх образів певних письменників, зокрема — до особистості Володимира Винниченка, біографію якого він написав крізь призму психоаналізу. У статті послуговуємося загально-науковими методами аналізу і синтезу на підставі принципів історизму та об’єктивності. Також застосовано біографічний, порівняльний та психоаналітичний методи. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше за матеріалами численних інтерв’ю С. Процюка та його роману "Маски опадають повільно" показано зв’язок автора і героя твору, аспекти їхньої комунікації, відтворюється досягнення митцем бажаної єдності зі своїм героєм та її художньо-образ невираження через біографію персонажа.^UThe aim of the study – to analyze the reasons for S. Protsyuk ‘s appeal to the genre of psychography, to the creation of artistic images of certain writers, in particular – to the personality of Volodymyr Vynnychenko, whose biography he created through the prism of psychoanalysis. In the article we use general scientific methods of analysis and synthesis based on the principles of historicism and objectivity. Also biographical, comparative and psychoanalytic methods are applied. Scientific novelty work is that for the first time numerous interviews with S. Protsyuk and his novel “Masks are slowly falling off” show the connection between the author and the protagonist, aspects of their communication, the artist’s achievement of the desired unity with his hero and its artistic expression through the character’s biography.
Файл: ubi_2021_22_12.pdf - 0
| 6. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Александрова, Галина Андріївна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ).
Наукова і епістолярна спадщина Бориса Грінченка в осмисленні Василя Яременка [Текст] / Г. А. Александрова // Українська біографістика. - 2021. - Вип. 22. - С.291-297
Шифр журнала: Ж69079/2021/22
Файл: ubi_2021_22_21.pdf - 0
| 7. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Александрова, Галина Андріївна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ).
Спогади про Миколу Ілліча Стороженка: компоненти національно-культурної ідентичності [Текст] / Г. А. Александрова // Українська біографістика. - 2022. - Вип. 23. - С.290-313
Шифр журнала: Ж69079/2022/23
Кл.слова (ненормированные):
Микола Ілліч Стороженко, спогади, біографія, національно-культурна ідентичність, Україна, література, літературознавство, культура, історія.. Mykola Illich Storozhenko, memories, biography, national and cultural identity, Ukraine, literature, literary studies, culture, history.
Аннотация: Мета статті — проаналізувати спогади сучасників про Миколу Ілліча Стороженка (1836–1906), на основі них простежити аспекти національно-культурної ідентичності діяча, розширити інформацію про особливості його характеру, світогляду, контакти із сучасниками, місце й роль у літературознавстві, зв’язки з Україною. Методологія дослідження: у статті застосовуємо описовий і герменевтичний методи, теоретичний аналіз і синтез, що уможливили систематизацію й узагальнення матеріалу, вичерпність його загальної характеристики. Наукова новизна праці полягає в поверненні до національного пантеону постаті М. І. Стороженка на основі аналізу спогадів про цю неординарну особистість, яка зуміла зберегти свою національну ідентичність за межами батьківщини, що сприятиме залученню його спадщини в контекст української науки й культури. Висновки. Акцентовано, що спогади сучасників є важливою частиною мемуарної літератури про цього вченого поряд із ювілейними матеріалами, некрологами і поминальними статтями. Національно-культурна ідентичність М. І. Стороженка, висвітлена його біографами в спогадах, виявлялася в зовнішніх (портрет, поведінковий і мовний компоненти) і внутрішніх компонентах (когнітивний — мав ґрунтовні знання в царині української історії, літератури й культури; психосоціокультурний — свідомо сприймав і зберігав ментальні норми, моральні цінності, звичаї й ідеали українця; емоційний — в усвідомленні належності до українського народу, у самоповазі, національній гідності, кордоцентризмі, любові до свого родового коріння та України, бажанні бути їй корисним, відсутності комплексу меншовартості). Спогади його сучасників, у яких відтворені національно-культурні складники ідентичності М. І. Стороженка, є важливим джерелом для його біографії як видатного українця, ім’я якого має бути вписане до контексту українського культурного простору.^UThe purpose of the article is to analyze contemporaries’ memories of Mykola Illich Storozhenko (1836-1906), first of all to trace aspects of the actor’s national and cultural identity; on the basis of memories, to expand information about the features of his appearance, character traits, contacts with contemporaries, place and role in literary studies, connections with Ukraine. Research methodology. In the article, we use descriptive and hermeneutic methods, theoretical analysis and synthesis, which made possible the systematization and generalization of the material, the comprehensiveness of its general characteristics. The scientific novelty of the work consists in the return to the national pantheon of the figure of M. I. Storozhenko based on the analysis of memories of this extraordinary personality, who managed to preserve his national identity outside his homeland, which will contribute to the inclusion of his legacy in the context of Ukrainian science and culture. Conclusions. It is emphasized that the memories of contemporaries are an important part of the memoir literature about M. I. Storozhenko, along with jubilee materials, obituaries and memorial articles. The national and cultural identity of M. I. Storozhenko, which appeared in the coverage of his biographers in the memoirs, was manifested in external (portrait, behavioral and linguistic components) and internal components (cognitive – he had thorough knowledge in the field of Ukrainian history, literature and culture; psycho-sociocultural – consciously perceived and preserved the mental norms, moral values, customs and ideals of a Ukrainian; emotional – in the awareness of belonging to the Ukrainian people, in self-respect, national dignity, cordocentrism, love for one’s ancestral roots and Ukraine, the desire to be useful to it, the absence of an inferiority complex). The memories of his contemporaries, in which the national and cultural components of M. I. Storozhenko’s identity are reproduced, are an important source for his biography as an outstanding Ukrainian whose name should be inscribed in the context of the Ukrainian cultural space.
Файл: ubi_2022_23_16.pdf - 0
| 8. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Александрова, Галина Андріївна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ).
Викладачі в житті літературознавця М. І. Стороженка: наукова і особиста комунікація [Текст] / Г. А. Александрова // Українська біографістика. - 2023. - Вип. 24. - С.235-257
Шифр журнала: Ж69079/2023/24
Кл.слова (ненормированные):
Микола Ілліч Стороженко, наукова комунікація, біографія, спогади, листи, літературознавство, культурно-освітні діячі-українці кінця ХІХ — початку ХХ ст.. Mykola Illich Storozhenko, scientific communication, biography, memories, letters, literary studies, cultural and educational figures-Ukrainians of the late 19th – early 20th centuries.
Аннотация: Мета статі: на основі автобіографічних заміток, спогадів, листуван ня з’ясувати особливості взаємин М. І. Стороженка (1836–1906) зі своїми викладачами, показати їхній вплив на становлення особистості літера турознавця, відобразити їхню наукову й особисту комунікацію, що дасть змогу докладніше дослідити біографію цього визначного українця, який через тодішні історичні реалії зреалізувався як фахівець на чужині. Методологія дослідження: у статті застосовуємо описовий і герменевтичний методи, теоретичний аналіз і синтез, що дає змогу систематизувати й узагальнити матеріал, вичерпно схарактеризувати його. Наукова новизна. Зв’язки М. І. Стороженка з його викладачами, тодішніми науковцями, наукова й особиста комунікація з ними досі не були в полі зору науковців. Тому важливо з’ясувати їхню роль у його творчому і кар’єрному зростанні, зафіксовані в автобіографічних замітках, листуванні М. І. Стороженка, спогадах його сучасників. Висновки. Викладачі університету О. М. Бодянський, Ф. І. Буслаєв, М. С. Тихонравов — відомі дослідники української словесності — впливали на формування світогляду М. І. Стороженка, його особистісне зростання й професійне становлення, кристалізацію наукових поглядів, засвоєння традицій. На прикладі життєпису М. І. Стороженка можна розглянути не лише роль українців в імперській науці й культурі, а й значення московських учених у долі свого студента, а згодом колеги, який став, попри обставини, найвідомішим шекспірознавцем, комунікував із найавторитетнішими вченими світу, ніколи не забуваючи про своє українське коріння. Викладачі сприяли розширенню наукових контактів, зокрема й із діячами української науки й культури, сприяли його комунікації зі світовим літературознавством. Шанобливе ставлення до них відображено в численних листах М. І. Стороженка та спогадах про нього, що є важливим джерелом для його біографії.^UThe purpose of the article: on the basis of autobiographical notes, memories, correspondence, to find out the specifics of M. I. Storozhenko’s (1836-1906) relationships with his teachers, to show their influence on the formation of the personality of a literary critic, to reflect their scientific and personal communication, which will make it possible to investigate in more detail the biography of this prominent Ukrainian who, due to the historical realities of the time, realized himself as a specialist abroad. Research methodology: in the article, we use descriptive and hermeneutic methods, theoretical analysis and synthesis, which makes it possible to systematize and summarize the material, to comprehensively characterize it. Scientific novelty. Сonnections of M. I. Storozhenko with his teachers, scientists of that time, scientific and personal communication with them still have not been on scientists’ radar. Therefore, it is important to find out their role in his creative and career growth, recorded in the memories of M. I. Storozhenko and his correspondence, autobiographical notes. Conclusions. University teachers O. M. Bodyansky, F. I. Buslaev, M. S. Tikhonravov are well-known researchers of Ukrainian literature, influenced the formation of M. I. Storozhenko’s worldview, his personal growth and professional formation, the crystallization of scientific views, and the assimilation of traditions. On the example of the biography of M. I. Storozhenko, it is possible to consider not only the role of Ukrainians in imperial science and culture, but also the importance of Moscow scientists in the fate of his student, and later colleague, who became the most famous Shakespeare scholar despite the circumstances, communicated with the most authoritative scientists of the world, never forgetting about his Ukrainian roots. The teachers contributed to the expansion of scientific contacts, in particular, with figures of Ukrainian science and culture, and facilitated his communication with world literary studies. The respectful attitude towards them is reflected in the numerous letters of M. I. Storozhenko and his memories about him, which is an important source for his biography.
Файл: ubi_2023_24_15.pdf - 0
| 9. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Александрова, Галина Андріївна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ).
Драматична доля вченого на тлі доби. |Рецензія на видання: Росовецький С. Володимир Перетц: біографія інтелектуала / наук. ред. А. Пучков. Київ : Дух і Літера, 2023. 376 с.| [Текст] / Г. А. Александрова // Українська біографістика. - 2023. - Вип. 24. - С.302-311
Шифр журнала: Ж69079/2023/24
Файл: ubi_2023_24_18.pdf - 0
| | | | | | | | |
