1.  |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Петрикова, В. Т.
Історіографія регіональної біобібліографії вітчизняного шевченкознавства [Текст] / В. Т. Петрикова // Українська біографістика. - 2014. - Вип. 11. - С.323-335
Шифр журнала: Ж69079/2014/11
Кл.слова (ненормированные):
бібліографічна шевченкіана, біобібліографічні ресурси, документальні потоки, інформаційний простір, краєзнавча бібліографія, національна наука, регіональна бібліографія.. bibliographic Shevchenkiana, bibliography resources, documentary flows, information space, regional bibliography, national science, regional bibliography.. библиографическая шевченкиана, библиографические ресурсы, документальные потоки, информационное пространство, краеведческая библиография, национальная наука, региональная библиография.
Аннотация: Висвітлено головні питання бібліографічної шевченкіани: історія започаткування наукової праці зі складання біобібліографії Кобзаря в окремих місцевостях України, сучасний стан теорії та практики регіональної біобібліографії у галузі шевченкознавства.^UDeals with major issues bibliographic Shevchenkiany: History initiate scientific work on assembly Bibliography poet in some areas of Ukraine, the current state of theory and practice in the field of regional Bibliography of Shevchenko.^RОсвещены главные вопросы библиографической шевченкианы: история начала научной работы по составлению биобиблиографии Кобзаря в отдельных местностях Украины, современное состояние теории и практики региональной биобиблиографии в области шевченковедения.
Файл: ubi_2014_11_25.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Петрикова В. Т.
| 2. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Петрикова, В. Т. (Харківська державна академія дизайну і мистецтв).
Аксіологічний компонент біографічного читання в історії формування наукових комунікацій України [Текст] / В. Т. Петрикова // Українська біографістика. - 2015. - Вип. 12. - С.82-95
Шифр журнала: Ж69079/2015/12
Кл.слова (ненормированные):
методологія аксіологізму, інформаційне суспільство, інформаційна революція, гуманітарне знання, історія національної науки, біографічна складова.. methodology of axiology, information society, the information revolution, humanities, history of national science, biographical component.. методология аксиологизма, информационное общество, информационная революция, гуманитарное знание, история национальной науки, биографическая составляющая.
Аннотация: Розглянуто сучасні ознаки інформаційного суспільства, історію його формування за умов модернізації суспільства в його ціннісних орієнтирах. Предметно проаналізовано науковий простір України на межі ХІХ–ХХ століть і формування в ньому системного знання гуманітарного циклу за галузевими авторськими концепціями. Приділено увагу методологічним особливостям побудови концептуального знання у цей період.^UЕxamines the modern features of the information society, the history of its formation in the modernization of society in its value orientations. Objectively analyzed scientific space of Ukraine at the turn of XІ X–XX centuries and the formation of system knowledge in it humanities disciplines in their industry copyright concepts. Attention is paid to methodological aspects of constructing conceptual knowledge in this period.^RРассмотрены современные черты информационного общества, история его формирования в условиях модернизации общества в его ценностных ориентирах. Предметно проанализировано научное пространство Украины на рубеже ХІХ–ХХ столетий и формирование в нем системного знания гуманитарного цикла отраслевых дисциплин в их авторских концепциях. Уделено внимание методологическим особенностям построения концептуального знания в этот период.
Файл: ubi_2015_12_6.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Петрикова В. Т.
| 3. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Петрикова, В. Т. (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ).
Методологія історії української бібліографії М. І. Ясинського [Текст] / В. Т. Петрикова // Українська біографістика. - 2017. - Вип. 15. - С.74-88
Шифр журнала: Ж69079/2017/15
Кл.слова (ненормированные):
бібліологія, методологія науки, наукова біографія, наукова школа, теорія еволюції, М. І. Ясинський.. bibliology, science methodology, scientific biography, scientific school, theory of evolution, M. I. Yasinsky.. библиология, методология науки, научная биография, научная школа, теория эволюции, М. И. Ясинский.
Аннотация: Розглянуто бібліологічну спадщину українського вченого М. І. Ясинського (1889–1967) на предмет інноваційності у методології дослідження історії бібліографії в Україні. Проаналізовано етапи наукової та професійної діяльності, в яких проходив процес творчої еволюції наукової думки вченого. Розкрито зміст методологічної концепції щодо історії бібліографії. Зроблено висновки відносно соціальних витоків формування наукової концепції.^UConsidered the bibliological heritage of the Ukrainian scientist M. I.Yasinsky (1889–1967) on the subject of novelty in the methodology of the study of the history of bibliography in Ukraine. The stages of scientific and professional activity, in which the process of creative evolution of scientific thought of the scientist passed was realized. The content of the methodological concept concerning the history of bibliography. Conclusions are made regarding the social origins of the formation of a scientific concept.^RРассмотрено научное наследие в области библиологии украинского ученого М. И. Ясинского (1889–1967) на предмет инноваций в сфере методологии исследования истории библиографии в Украине. Проанализированы этапы научной и профессиональной деятельности, в которых проходил процес творческой эволюции научной мысли ученого. Раскрыто содержание методологической концепции исследования истории библиографии. Сформулированы выводы относительно условий формирования научной концепции.
Файл: ubi_2017_15_7.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Петрикова В. Т.
| 4. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Петрикова, Валентина Теодорівна (Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Київ).
Біографічна традиція у науковій спадщині М. І. Ясинського: сторінки історії української біографістики [Текст] / В. Т. Петрикова // Українська біографістика. - 2018. - Вип. 16. - С.193–206
Шифр журнала: Ж69079/2018/16
Кл.слова (ненормированные):
бібліологія, біобібліографія, індивідуальна бібліографія, колективна бібліографія, персоналія, українство, М. І. Ясинський.. bibliology, biobibliography, individual bibliography, collective bibliography, personality, Ukrainism, M. I. Yasinsky.. библиология, биобиблиография, индивидуальная библиография, коллективная библиография, персоналия, украинство, М. И. Ясинский.
Аннотация: Актуальність теми пов’язана з дослідженням наукової спадщини М. І. Ясинського, одного з фундаторів бібліологічного знання в Україні в 1920-х рр. У цей історичний період наука організаційно оформлювалася у соціальний інститут — Українську академію наук. Ученому належить ґрунтовне дослідження дореволюційної практики складання біобібліографічних праць, формулювання чіткого наукового визначення завдань практичного складання біобібліографій для потреб науки, порівняння вітчизняної практики та європейського досвіду з теорії та практики біобібліографії. Підґрунтям наукового інтересу науковця до питань біографістики та біобібліографії стали праці українського бібліографа Михайла Комарова, створені на межі модерного часу розвитку української культури. Перші біографічні праці науковця-початківця М. І. Ясинського в провінційній пресі сучасними дослідниками визначені як започаткування біографічного жанру «життєпис колег». Ученому належить створення цілісної наукової концепції відносно головних понять біографістики в умовах розгортання української гуманітаристики у просторі Української академії наук, таких як «персоналія», «індивідуальна бібліографія», «колективна бібліографія», «біобібліографія», «бібліографія ідей» у творах, «ідеальна біографія». Головним доробком щодо теорії біографістики та біобібліографії у науковій спадщині ученого стали публікації «Індивідуальна бібліографія» і «Шевченківська бібліографія та її завдання» (1930 р.). Теоретичні виклади М. І. Ясинського доводять положення сучасного бібліографознавства про європейські витоки базових положень у прикладній біобібліографії та збагачення вітчизняної практики бібліографування джерел щодо персоналій методологією українознавства.^UThe urgency of the topic is related to the research of the scientific heritage of M. I. Yasynskyi, one of the founders of bibliological knowledge in Ukraine during the 1920s. In this historical period, science was arranged organizationally as a social institute — the Ukrainian Academy of Sciences. The scientist has a thorough study of the pre-revolutionary practice of compiling bibliographic works, formulation of a clear scientific definition of the tasks of practical compilation of biobibliographies for the needs of science, comparison of domestic practices and European experience in the theory and practice of biobibliography. The works of the Ukrainian bibliographer Mykhailo Komarov, created on the brink of the modern era of Ukrainian culture development, became the basis for the scholar’s scientific interest in the issues of biography and biobibliography sciences. The first biographical works of the aspiring scientist M. I. Yasynskyi in the provincial press are defined by modern researchers as the establishment of the “life story of colleagues” biographical genre. The scientist has created a holistic scientific concept regarding the main concepts of biography studies in the context of the deployment of Ukrainian humanities in the space of the Ukrainian Academy of Sciences such as “personality”, “individual bibliography”, “collective bibliography”, “biobibliography”, “bibliography of ideas” in the writings of a person, “perfect biography”. The main scientific achievements of the theory of biography and biobibliography sciences in the scientific heritage of the scholar are the publications “Individual bibliography” and “Shevchen ko bibliography and its tasks” (1930). Theoretical presentations of M. I. Yasynskyi prove the position of modern bibliography science on the European origins of basic provisions in applied biobibliography science and enrichment of the practice of compiling bibliography of sources on personalities by the methodology of Ukrainian studies.^RАктуальность темы связана с исследованием научного наследия М. И. Ясинского, одного из основателей библиологического знания в Украине в 1920-х гг. В этот исторический период наука организационно оформлялась в социальный институт—Украинскую академию наук. Ученому принадлежит обстоятельное исследование дореволюционной практики составления биобиблиографических работ, формулировка четкого научного определения задач практического составления биобиблиографий для потребностей науки, сравнение отечественной практики и европейского опыта в области теории и практики биобиблиографии. Основой научного интереса ученого к вопросам биографистики и биобиблиографии стали труды украинского библиографа Михаила Комарова, созданные на рубеже нового времени развития украинской культуры. Первые биографические труды начинающего ученого М. И. Ясинского в провинциальной прессе современными исследователелями были определены как основание нового жанра «жизнеописание колег». Ученому принадлежит создание целостной научной концепции в отношении главных понятий биографистики в условиях развертывания украинской гуманитаристики в пространстве Украинской академии наук, таких как «персоналия», «индивидуальная библиография», «коллективная библиография», «биобиблиография», «библиография идей» в произведениях, «идеальная биография». Главными наработками относительно теории биографистики и биобиблиографии в научном наследии ученого являются публикации «Индивидуальная библиография» и «Шевченковская библиография и ее задачи» (1930 г.). Теоретические концепты М. И. Ясинского подтверждают положения современного библиографоведения о европейских истоках базовых положений в прикладной биобиблиографии и обогащении отечественной практики библиографирования источников о персоналиях методологией украиноведения.
Файл: ubi_2018_16_14.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Петрикова В. Т.
| 5. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Петрикова, В. Т. (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського).
Бібліотечна та бібліографічна біографістика в історії організації національної науки (до сторіччя Національної академії наук України) [Текст] / В. Т. Петрикова // Українська біографістика. - 2019. - Вип. 17. - С.151–164
Шифр журнала: Ж69079/2019/17
Кл.слова (ненормированные):
бібліограф, бібліологія, бібліотекар, біографістика, компетенція, наука, професорська культура, професія.. bibliographer, bibliology, librarian, biographical science, competence, science, professorial culture, profession.. библиограф, библиология, библиотекарь, биографистика, компетенция, наука, профессорская культура, профессия.
Аннотация: Актуальність теми пов’язана з дослідженнями історії національної науки та святкуванням столітнього ювілею Національної академії наук України, створення якої у 1918 р. завершило процес організаційних пошуків української науки, активність якої найбільш очевидна упродовж XIX – на початку ХХ ст. Фактом активізації національного наукового руху стало формування університетських наукових шкіл. У межах розгорнутих галузевих досліджень університетської науки формувалася когнітивна політика українського соціуму періоду відродження. Змістовність головних концептів когнітивного бачення еволюції українського суспільства пов’язана з іменами діячів науки, церкви, культури. Компетентнісний підхід, як методологічна база досліджуваної теми, дав змогу визначити змістовні ознаки поняття «діяч» щодо персоніфікації учасників наукового руху на українських землях періоду імперії. Оскільки базовим компонентом когнітивних процесів у соціумі, поряд із матеріальною сферою і енергетичними ресурсами, органічно є інформативність соціального середовища, акцент зроблений на визначенні ролі інформаційного компонента (через поняття «бібліографія» і «бібліотека») в науково-дослідній роботі представників наукових шкіл переважно гуманітарного спрямування. Досягнення дореволюційної гуманітаристики наукових шкіл Києва, Харкова, Ніжина, Одеси, Умані стали змістовними орієнтирами для прийняття стратегічних рішень щодо організаційних основ Академії у 1918 р. Стратегія розвитку УАН мала органічною складовою рішення щодо створення різних підрозділів Академії, бібліографічна продукція яких враховувала потреби інформаційного забезпечення науки в її багатогалузевому системному знанні.^UThe urgency of the topic is related to the studies of the history of national science and the celebration of the centennial of the National Academy of Sciences of Ukraine. The creation of the Ukrainian Academy of Sciences in 1918 completed the process of organizational searches of the Ukrainian science, whose activity was most obvious during the XIX and early XX centuries. The formation of university scientific schools showed the activation of the national scientific movement. Within the framework of the detailed branch studies of university science, the cognitive policy of the Ukrainian society of the renaissance period was formed. The content of the main concepts of cognitive vision of the evolution of Ukrainian society is associated with the names of the leaders of science, church, culture. The competence approach, as a methodological basis for the researched subject, allowed determining the meaningful features of the notion of “person” in relation to the personification of participants in the scientific movement on the Ukrainian lands of the period of the empire. Since the basic component of cognitive processes in a society is the informativity of the social environment, along with the material and energy resources, the emphasis is on determining the role of the information component (through the concepts of “bibliography” and “library”) in the research work of representatives of scientific schools, mainly humanitarian. The achievements of the pre-revolutionary humanities of the academic schools of Kyiv, Kharkiv, Nizhyn, Odesa and Uman became meaningful benchmarks for making strategic decisions regarding the organizational foundations of the Academy in 1918. An integral component of the development strategy of the UAS was the decision to create a variety of units, whose bibliographic products would address the needs of information support of science in its multidisciplinary system knowledge.^RАктуальность темы связана с исследованиями истории национальной науки и празднованием столетнего юбилея Национальной академии наук Украины. Создание Украинской Академии наук в 1918 г. завершило процесс организационных поисков украинской науки, активность которой наиболее очевидна на протяжении XIX – начала ХХ вв. Фактом активизации национального научного движения стало формирование университетских научных школ. В рамках развернутых отраслевых исследований университетской науки формировалась когнитивная политика украинского социума периода возрождения. Содержательность главных концептов когнитивного видения эволюции украинского общества связана с именами деятелей науки, церкви, культуры. Компетентностный подход, в качестве методологической базы исследуемой темы, позволил определить содержательные признаки понятия «деятель» относительно персонификации участников научного движения на украинских землях периода империи. Поскольку базовым компонентом когнитивных процессов в социуме, наряду с материальной сферой и энергетическими ресурсами, органично является информативность социальной среды, акцент сделан на определении роли информационного компонента (через понятия «библиография» и «библиотека») в научно-исследовательской работе представителей научных школ преимущественно гуманитарного направления. Достижения дореволюционной гуманитаристики научных школ Киева, Харькова, Нежина, Одессы, Умани стали содержательными ориентирами для принятия стратегических решений относительно организационных основ Академии в 1918 г. Органической составляющей стратегии развития УАН были решения относительно создания различных подразделений Академии, библиографическая продукция которых учитывала потребности информационного обеспечения науки в ее многоотраслевом системном знании.
Файл: ubi_2019_17_11.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Петрикова В. Т.
| | | | |
