Українська біографістика | НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Біографічні серії в контексті розвитку української біографічної традиції [Текст] / Н. І. Любовець // Українська біографістика. - 2008. - Вип. 4. - С.267-282
Шифр журнала: Ж69079/2008/4

Файл: ubi_2008_4_21.pdf - 0 2.

Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Секція "Книжкові та електронні біографічні видання: спільне і відмінне, традиції і новаторство" міжнародної наукової конференції "Проблеми гармонізації традиційних і новітніх бібліотечно-інформаційних ресурсів" [Текст] // Українська біографістика. - 2010. - Вип. 6. - С.306-310
Шифр журнала: Ж69079/2010/6

Файл: ubi_2010_6_19.pdf - 0 3.

Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Цимбала, О. С.

Біографічні дослідження у науковій спадщині Миколи Голубця [Текст] / О. С. Цимбала // Українська біографістика. - 2013. - Вип. 10. - С.479-493
Шифр журнала: Ж69079/2013/10

Кл.слова (ненормированные):
biographistics, biography, prosopohraphy, Mykola Holubets, art critic, artistic biography.
Аннотация: ^UThis article is devoted to the biographical study of Mykola Holubets,Galician historian, art critic and ethnographer of the interwar period. The theoretical and methodological approach of the author to define the essence and the characteristics of writing of the biography is outlined. The individual biographies of the figures who have taken an important place in the scientific heritage of the scientist are focused on.
Файл: ubi_2013_10_32.pdf - 0 4.

Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Брайчевська, О. А.

Про традиції та джерелознавчу базу національної біографічної школи (кінець Х – початок ХХ ст.) [Текст] / О. А. Брайчевська, С. М. Ляшко, В. С. Чишко // Українська біографістика. - 1996. - Вип. 1. - С.29-44
Шифр журнала: Ж69079/1996/1

Файл: ubi_1996_1_7.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Ляшко, С. М.; Чишко, В. С.
5.

Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Буряк, Л. І. (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (Київ)).

Жіноча біографіка як напрям наукових досліджень: традиції й сучасні репрезентації [Текст] / Л. І. Буряк // Українська біографістика. - 2016. - Вип. 13. - С.10-27
Шифр журнала: Ж69079/2016/13

Кл.слова (ненормированные):
біографічні дослідження, біографіка, жіноча біографіка, жіночий біографічний наратив.. biographу research, biography, biography of women, female biographical narrative.. биографические исследования, биографика, женская биографика, женский биографический нарратив.
Аннотация: Аналізується жіноча біографіка як соціокультурний феномен і науковий напрям, що є органічною складовою біографічних досліджень. Визначаються особливості термінології та методології.^UBiography of women is analyzed as a social and cultural phenomenon and scientific field, which is an integral part of biography research in general. Features of terminology and methodology are identified and characterized.^RАнализируется женская биографика как социокультурный феномен и научное направление, которое является органической составляющей биографических исследований. Определяются особенности терминологии и методологии.
Файл: ubi_2016_13_4.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Буряк Л. И.
6.

Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Ляшко, С. М. (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (Київ)).

Бібліографія археології України в науковій творчості Івана Григоровича Шовкопляса [Текст] / С. М. Ляшко // Українська біографістика. - 2016. - Вип. 13. - С.111-124
Шифр журнала: Ж69079/2016/13

Кл.слова (ненормированные):
археологія, бібліографія.. archeology, bibliography.. археология, библиография.
Аннотация: В публікації розглядаються здобутки І. Г. Шовкопляса в царині бібліографії української археології.^UThe articleis dedicated to achievements of I. H. Shovkoplias in the field of bibliography of archeology of Ukraine.^RПубликация посвящена деятельности И. Г. Шовкопляса по подготовке библиографических указателей по археологии Украины.
Файл: ubi_2016_13_12.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Ляшко С. М.
7.

Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Черняк, І. В. (Київський національний університету культури і мистецтв (Київ)).

Наукові праці О. С. Сокальського щодо удосконалення організації бібліотечних фондів і каталогів (друга половина 50-х – початок 70-х рр. ХХ ст.) [Текст] / І. В. Черняк // Українська біографістика. - 2016. - Вип. 13. - С.237-249
Шифр журнала: Ж69079/2016/13

Кл.слова (ненормированные):
О. С. Сокальський, бібліотекознавець, бібліотечні фонди, бібліотечні каталоги, стаття, навчальний посібник, підручник.. O. S. Sokalsky, librarian, library collections, library catalogs, article, manual, textbook.. А. С. Сокальский, библиотековед, библиотечные фонды, библиотечные каталоги, учебное пособие, учебник.
Аннотация: У статті проаналізовано один із напрямів наукового доробку відомого українського бібліотекознавця О. С. Сокальського — питання організації бібліотечних фондів і каталогів, яким учений присвятив значну кількість своїх наукових та методичних праць зокрема кандидатську дисертацію, підручники та навчальні посібники, за якими навчалося не одне покоління майбутніх фахівців бібліотечної справи.^UThe article analyzes one of the directions of scientific works of the famous Ukrainian librarian O. S. Sokolsky — the questions of library collections and catalogs, which the scientist devoted a significant amount of his scientific and methodical works including his thesis, textbooks and manuals, which is trained several generations of future professionals of librarianship.^RВ статье проанализировано одно из направлений научного наследия известного украинского библиотековеда А. С. Сокальского — вопросы организации библиотечных фондов и каталогов, которым ученый посвятил значительное количество своих научных и методических работ, в частности, кандидатскую диссертацию, учебники и учебные пособия, по которым обучалось не одно поколение будущих специалистов библиотечного дела.
Файл: ubi_2016_13_20.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Черняк И. В.
8.

Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Майборода, П. А. (Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова).

Г. Готалов-Готліб на вершині адміністративної кар’єри : життя та діяльність одеського вченого в 1944–1952 р. [Текст] / П. А. Майборода // Українська біографістика. - 2016. - Вип. 14. - С.116-141
Шифр журнала: Ж69079/2016/14

Кл.слова (ненормированные):
А. Г. Готалов-Готліб, пізній сталінізм, ідеологічні кампанії, візантиністка, педагогіка, наукові традиції. A. Gotalov-Gottlieb, late Stalinism, ideological company, Byzantine science, education, scientific traditions. А. Г. Готалов-Готлиб, поздний сталинизм, идеологические кампании, византинистика, педагогика, научные традиции
Аннотация: Стаття присвячена одеському педагогові та візантиністу А. Г. Готалову-Готлибу (1866–1960). Охарактеризовані його наукова, адміністративна та педагогічна діяльність за період з 1944 по 1952 рр., коли він займав посаду завідувача кафедрою історії стародавнього світу та археології та педагогіки. Перипетії життя одеського професора показані на широкому тлі "ідеологічних кампаній" і "проробок", яких зазнав як сам А. Г. Готалов-Готліб, так і його колеги-вчені^UThe article is devoted to the Odesa Byzantinist and pedagogue A. Gotalov-Gottlieb (1866–1960). It characterizes its scientific, administrative and educational activities for the period from 1944 to 1952, when he held the position of the Head of the Department of Ancient History and archeology and Department of pedagogy. The ups and downs of life of professor is shown on broad background of the “ideological companies" and persecution, which was exposed both by A. Gotal-Gottlieb and his colleagues-scholars^RСтатья посящена одесскому педагогу и византинисту А. Г. Готалову-Готлибу (1866–1960). Охарактеризованы его научная, административная и педагогическая деятельность за период с 1944 по 1952 гг., когда он занимал должность заведующего кафедрой истории древнего мира и археологии и педагогики. Перипетии жизни одесского профессора показаны на широком фоне "идеологических кампаний" и "проработок", которым подвергался как сам А. Г. Готалов-Готлиб, так и его коллеги-учёные
Файл: ubi_2016_14_9.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Майборода П. А.
9.

Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Вернік, Ю. В. (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ).

Наукові осередки України початку ХХ ст. як передумова віртуальних наукових спільнот [Текст] / Ю. В. Вернік // Українська біографістика. - 2017. - Вип. 15. - С.287-304
Шифр журнала: Ж69079/2017/15

Кл.слова (ненормированные):
В. Вернадський, наукові товариства, історія, спільноти.. V. Vernadsky, scientific society, history, communities.. В. Вернадский, научные общества, история, сообщества.
Аннотация: Висвітлюються основні тенденції розвитку та функціонування наукових товариств початку ХХ ст. як цінного інформаційно-довідкового матеріалу для сучасних дослідників віртуальних наукових спільнот.^UThe main tendencies of the development and functioning of scientific communities in the early twentieth century are described. The communication processes laid down in the principles of interaction between scientific partnerships and state structures are a valuable material for researchers of virtual scientific communities of the ХХІ century.^RОписаны основные тенденции развития и функционирования научных сообществ начала ХХ в. как ценного информационно-справочного материала для современных исследователей виртуальных научных сообществ.
Файл: ubi_2017_15_19.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Верник Ю. В.
10.

Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Петрикова, Валентина Теодорівна (Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Київ).

Біографічна традиція у науковій спадщині М. І. Ясинського: сторінки історії української біографістики [Текст] / В. Т. Петрикова // Українська біографістика. - 2018. - Вип. 16. - С.193–206
Шифр журнала: Ж69079/2018/16

Кл.слова (ненормированные):
бібліологія, біобібліографія, індивідуальна бібліографія, колективна бібліографія, персоналія, українство, М. І. Ясинський.. bibliology, biobibliography, individual bibliography, collective bibliography, personality, Ukrainism, M. I. Yasinsky.. библиология, биобиблиография, индивидуальная библиография, коллективная библиография, персоналия, украинство, М. И. Ясинский.
Аннотация: Актуальність теми пов’язана з дослідженням наукової спадщини М. І. Ясинського, одного з фундаторів бібліологічного знання в Україні в 1920-х рр. У цей історичний період наука організаційно оформлювалася у соціальний інститут — Українську академію наук. Ученому належить ґрунтовне дослідження дореволюційної практики складання біобібліографічних праць, формулювання чіткого наукового визначення завдань практичного складання біобібліографій для потреб науки, порівняння вітчизняної практики та європейського досвіду з теорії та практики біобібліографії. Підґрунтям наукового інтересу науковця до питань біографістики та біобібліографії стали праці українського бібліографа Михайла Комарова, створені на межі модерного часу розвитку української культури. Перші біографічні праці науковця-початківця М. І. Ясинського в провінційній пресі сучасними дослідниками визначені як започаткування біографічного жанру «життєпис колег». Ученому належить створення цілісної наукової концепції відносно головних понять біографістики в умовах розгортання української гуманітаристики у просторі Української академії наук, таких як «персоналія», «індивідуальна бібліографія», «колективна бібліографія», «біобібліографія», «бібліографія ідей» у творах, «ідеальна біографія». Головним доробком щодо теорії біографістики та біобібліографії у науковій спадщині ученого стали публікації «Індивідуальна бібліографія» і «Шевченківська бібліографія та її завдання» (1930 р.). Теоретичні виклади М. І. Ясинського доводять положення сучасного бібліографознавства про європейські витоки базових положень у прикладній біобібліографії та збагачення вітчизняної практики бібліографування джерел щодо персоналій методологією українознавства.^UThe urgency of the topic is related to the research of the scientific heritage of M. I. Yasynskyi, one of the founders of bibliological knowledge in Ukraine during the 1920s. In this historical period, science was arranged organizationally as a social institute — the Ukrainian Academy of Sciences. The scientist has a thorough study of the pre-revolutionary practice of compiling bibliographic works, formulation of a clear scientific definition of the tasks of practical compilation of biobibliographies for the needs of science, comparison of domestic practices and European experience in the theory and practice of biobibliography. The works of the Ukrainian bibliographer Mykhailo Komarov, created on the brink of the modern era of Ukrainian culture development, became the basis for the scholar’s scientific interest in the issues of biography and biobibliography sciences. The first biographical works of the aspiring scientist M. I. Yasynskyi in the provincial press are defined by modern researchers as the establishment of the “life story of colleagues” biographical genre. The scientist has created a holistic scientific concept regarding the main concepts of biography studies in the context of the deployment of Ukrainian humanities in the space of the Ukrainian Academy of Sciences such as “personality”, “individual bibliography”, “collective bibliography”, “biobibliography”, “bibliography of ideas” in the writings of a person, “perfect biography”. The main scientific achievements of the theory of biography and biobibliography sciences in the scientific heritage of the scholar are the publications “Individual bibliography” and “Shevchen ko bibliography and its tasks” (1930). Theoretical presentations of M. I. Yasynskyi prove the position of modern bibliography science on the European origins of basic provisions in applied biobibliography science and enrichment of the practice of compiling bibliography of sources on personalities by the methodology of Ukrainian studies.^RАктуальность темы связана с исследованием научного наследия М. И. Ясинского, одного из основателей библиологического знания в Украине в 1920-х гг. В этот исторический период наука организационно оформлялась в социальный институт—Украинскую академию наук. Ученому принадлежит обстоятельное исследование дореволюционной практики составления биобиблиографических работ, формулировка четкого научного определения задач практического составления биобиблиографий для потребностей науки, сравнение отечественной практики и европейского опыта в области теории и практики биобиблиографии. Основой научного интереса ученого к вопросам биографистики и биобиблиографии стали труды украинского библиографа Михаила Комарова, созданные на рубеже нового времени развития украинской культуры. Первые биографические труды начинающего ученого М. И. Ясинского в провинциальной прессе современными исследователелями были определены как основание нового жанра «жизнеописание колег». Ученому принадлежит создание целостной научной концепции в отношении главных понятий биографистики в условиях развертывания украинской гуманитаристики в пространстве Украинской академии наук, таких как «персоналия», «индивидуальная библиография», «коллективная библиография», «биобиблиография», «библиография идей» в произведениях, «идеальная биография». Главными наработками относительно теории биографистики и биобиблиографии в научном наследии ученого являются публикации «Индивидуальная библиография» и «Шевченковская библиография и ее задачи» (1930 г.). Теоретические концепты М. И. Ясинского подтверждают положения современного библиографоведения о европейских истоках базовых положений в прикладной биобиблиографии и обогащении отечественной практики библиографирования источников о персоналиях методологией украиноведения.
Файл: ubi_2018_16_14.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Петрикова В. Т.
11.

Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Музичко, Олександр Євгенович (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна, Одеса).

Формування образу лідера Іспанії Ф. Франко в українській інтелектуальній традиції ХХ ст. [Текст] / О. Є. Музичко // Українська біографістика. - 2021. - Вип. 22. - С.107-115
Шифр журнала: Ж69079/2021/22

Кл.слова (ненормированные):
Ф. Франко, Іспанія, біографія, українська іспаністика, ідеологія націоналізму, позитивний образ, історіографічне конструювання, інтелектуальна традиція.. F. Franco, Spain, biography, Ukrainian Hispanic studies, ideology of nationalism, positive image, historiographical construction, intellectual tradition.
Аннотация: Мета дослідження — проаналізувати погляди представників української інтелектуальної еліти на особливості діяльності найпомітнішого та найвидатнішого політичного лідера Іспанії ХХ ст. — генералісимуса Франсіско Франко, осмислити феномен його сприйняття на стику різних ідеологій та життєвих досвідів у контексті загальних політичних змін у Європі. Методологія базується на комплексному використанні загальнонаукових методів аналізу та синтезу, узагальнення, пояснення, систематизації, класифікації та емпіричних — спостереження, опису та порівняння. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній уперше йдеться про існування української традиції осмислення феномену Ф. Франко, систематизуються думки про нього українських інтелектуалів. Досліджено різноманітні форми осмислення діяльності, поглядів, особистих рис, історичного значення іспанського лідера, передусім у контексті розвитку концепції української визвольної боротьби в1930–1970-х роках. Основну увагу звернено на постаті українських аналітиків, підґрунтя їх поглядів на Ф. Франко. Висновки. В УРСР в умовах комуністичної окупації не можна було твердити про існування суто українського феномену образу Ф. Франко. У 1930-х роках образ починає формуватися передусім у працях "вісниківців", згуртованих навколо Д. Донцова, з’являються біографічні нариси про іспанського лідера. Велику увагу Ф. Франко приділяла аргентинська українська громада. У 1950-х — на початку 1970-х роківцей образ не зазнав суттєвих змін — більшість українських діячів вважали його борцем проти загрози комунізму, останнім лідером Європи, тим, хто єднав їх ментально з героїчною добою 1930–1940-х років. Заключний, третій, етап розпочався після смерті Ф. Франко 1975 р.^UThe goal of this study is to analyze the views of the Ukrainian intellectualelite in the context of general political changes in Europe on the peculiarities of the most prominent and prominent political leader of Spain in the twentieth century – Francisco Franco, understanding the phenomenon of perception at the junction of different ideologies and life experiences. The research methodology basedon the integrated use of general scientific methods of analysis and synthesis, generalization, explanation, systematization and classification and empirical – observation, description and comparison. The scientific novelty of the article lies int he first in historiography formulation of the topic of the existence of the Ukrainian tradition of understanding the phenomenon of F. Franko, systematization of opinions about it by Ukrainian intellectuals. Various forms of understanding the activities, views, personal traits, and historical significance of the Spanish leader F. Franco have been studied. Conclusions. Formation of the image of the politicalleader of Spain F. Franco in the ХХ century. If in the USSR under communist occupation this image cannot be considered as a kind of Ukrainian and in generalto claim the existence of a purely Ukrainian phenomenon of the image of F. Franco, in the second case it is about the formation and circulation of independent traditions. However, this tradition looks fragmentary and not fully formed, and some opinions are expressed only on occasion. On the other hand, some texts had a completely complete form of biographical essays. In the 1930s, the image began to take shape primarily in the works of the Heralds, united around D. Dontsov. F. Franco paid great attention to the Argentine Ukrainian community. In the 1950s and early 1970s, Franco’s image did not change significantly – most Ukrainian figures saw him as a fighter against the threat of communism, the last European leader to unite them mentally with the heroic era of the 1930s and1940s. The final, third, stage began after the death of F. Franco in 1975.
Файл: ubi_2021_22_9.pdf - 0 12.

Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Попик, Володимир Іванович (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ).

Громадські наукові об’єднання і естафета поколінь у вітчизняній соціогуманітаристиці доби українського національного відродження [Текст] / В. І. Попик // Українська біографістика. - 2023. - Вип. 24. - С.13-40
Шифр журнала: Ж69079/2023/24

Кл.слова (ненормированные):
українське національне відродження, соціогуманітаристика, громадські наукові об’єднання, наукові товариства, біографіка, колективний портрет поколінь учених, традиції і спадкоємність у науковій сфері.. Ukrainian national revival, socio-humanitarianism, public scientific associations, scientific societies, biography, collective portrait of generations of scientists, traditions and continuity in the scientific field.
Аннотация: Мета дослідження — окреслити з позицій вивчення колективної біографії поколінь українських учених у галузі соціальних і гуманітарних наук сучасне бачення місця, ролі й значення громадських наукових об’єднань у формуванні й еволюції вітчизняного наукового співтовариства, становленні й трансформації його інтелектуальних традицій. Наукова новизна полягає в цілеспрямованому зверненні до аналізу історичного досвіду й етапів згуртування зусиль українських учених різних поколінь на засадах громадської співпраці навколо наукових і освітянських товариств, різноманітних формалізованих і неформальних наукових осередків та комунікативних майданчиків. Дослідження спрямоване на обґрунтування глибшого розуміння того, що саме в інтелектуальному просторі, сформованому громадськими науковими організаціями, розвивалася творча співпраця вчених різних вікових груп, відбувалося їхнє ідейне й професійне зростання, розширювався проблемно-тематичний діапазон досліджень, підвищувався методологічний рівень, а водночас розвивався й трансформувався досвід самоорганізації наукової спільноти в розбудові вітчизняної науки як соціального інституту. Методологічні засади дослідження ґрунтуються на комплексному використанні принципів історизму, цивілізаційного, соціокультурного, генераційного та системного підходів, застосуванні методів історіографічного аналізу та синтезу, зокрема в аспектах наукових та інформаційних завдань біографістики. Висновки. Історія розвитку вітчизняної соціогуманітаристики переконливо засвідчує першорядну роль у формуванні й успішному функціонуванні наукового співтовариства громадських наукових організацій, вільних від адміністративного втручання влади у їхню діяльність, визначення загальної спрямованості й тематики наукових досліджень. Саме такі засади й дотепер найбільше відповідають потребам внутрішньої самоорганізації наукового середовища, розвитку в ньому дієвих комунікацій між ученими різних генерацій, забезпечення свободи наукової творчості, утвердження демократичних норм і засад спільної праці. Зазначене є важливою запорукою вільного визначення науковим співтовариством пріоритетних дослідницьких завдань, зосередження зусиль на їх успішному розв’язанні, на справді важливих для суспільства результатах. Неодмінною умовою за таких обставин має бути керівна роль у діяльності громадських наукових організацій провідних учених, які завдяки першорядним результатам своєї наукової творчості, глибокому баченню дослідницьких завдань і здобутому безперечному авторитетові здатні згуртовувати наукове співтовариство, спрямовувати його діяльність. Здобутий досвід повною мірою зберігає своє значення в сучасних умовах, має бути основою розв’язання завдань, які постають перед сучасною українською соціогуманітаристикою.^UThe purpose of the study is to outline, from the standpoint of studying the collective biography of generations of Ukrainian scientists in the field of social and humanitarian sciences, the modern vision of the place, role and significance of public scientific associations in the formation and evolution of the national scientific community, the formation and transformation of its intellectual traditions. The scientific novelty consists in a purposeful appeal to the analysis of historical experience and stages of the consolidation of efforts of Ukrainian scientists of different generations on the basis of public cooperation – around scientific and educational societies, various formalized and informal scientific centers and communication platforms. The research is aimed at substantiating a deeper understanding of the fact that it is precisely the intellectual space formed by public scientific organizations that Ukrainian humanitarianism owes in many respects the development of creative forms of cooperation among scientists of different age groups, their ideological and professional growth, the expansion of the problem-thematic range of research, and the elevation of their methodological level, and at the sametime the development and transformation of the experience of self-organization of the scientific community in the development of domestic science as a social institution. The methodological foundations of the research are based on the complex use of the principles of historicism, civilizational, sociocultural, generational and systemic approaches, the use of methods of historiographical analysis and synthesis, the analysis of the development of the domestic scientific community, in particular, in the aspects of scientific and informational tasks of biographers. Conclusions. The history of the development of domestic socio-humanitarian studies convincingly testifies to the primary role in the formation and successful functioning of the scientific community of public scientific organizations, free from irresistible administrative interference of the authorities in their activities, determination of the general direction and topics of scientific research. It is these principles that still best meet the needs of the internal self-organization of the scientific environment, the development of effective communications between representatives of different generations of scientists, ensuring the freedom of scientific creativity, the establishment of democratic norms and the principles of joint work. This is a guarantee of free determination by the scientific community of priority research tasks, concentration of scientists’ efforts on their successful solution, obtaining really important results for society. An indispensable condition for this should be the guiding role of leading scientists in the activities of public scientific organizations, who, thanks to the first-rate results of their scientific work, a deep vision of research tasks, and the acquired indisputable authority among scientists, are able to unite the scientific community and direct its activities. The experience gained fully retains its significance in modern conditions, it should be the basis for solving the tasks facing modern Ukrainian socio-humanitarianism.
Файл: ubi_2023_24_4.pdf - 0