1.  |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Путова, Г. В.
Декілька сторінок із київського періоду біографії генерала М. А. Милорадовича [Текст] / Г. В. Путова // Українська біографістика. - 2009. - Вип. 5. - С.77-83
Шифр журнала: Ж69079/2009/5
Файл: ubi_2009_5_5.pdf - 0
| 2. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Ляшко, С. М.
Періодизація розвитку української біографічної довідкової справи [Текст] / С. М. Ляшко // Українська біографістика. - 2010. - Вип. 7. - С.46-65
Шифр журнала: Ж69079/2010/7
Кл.слова (ненормированные):
періодизація історична, довідкова біографістика.. historic periodization, reference biographistics.. периодизация историческая, справочная биографистика.
Аннотация: Розглядається наукова періодизація української довідкової біографістики як напряму біографістики та спеціальної історичної дисципліни. В якості основного критерію періодизації запропоновано національне відродження та формування державницького світогляду на ґрунті національної ідеї. Визначено межі, основні ознаки та риси, а також чинники формування кожного з періодів.^UThe periodization of the development of Ukrainian biographic reference as a branch of biographistics and a special historic discipline is considered. The main criteria of periodization is proposed to be the national renaissance and formation of the statist concepts on the ground of the national idea. The work defi nes the limits, main characteristics and forming factors of each period.^RРассматривается научная периодизация украинской справочной биографистики как направления биографистики и специальной исторической дисциплины. В качестве основного критерия периодизации предложено национальное возрождение и формирование государственного мировоззрения на основе национальной идеи. Определены границы, основные признаки и черты, а также факторы формирования каждого из периодов.
Файл: ubi_2010_7_4.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Ляшко С. Н.
| 3. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Зуляк, І. С.
Іван Калинович — бібліограф культурно-просвітнього руху в Західній Україні міжвоєнного періоду [Текст] / І. С. Зуляк // Українська біографістика. - 2012. - Вип. 9. - С.187-196
Шифр журнала: Ж69079/2012/9
Кл.слова (ненормированные):
Іван Калинович, бібліограф, «Просвіта», культурно-просвітній рух, Західна Україна, міжвоєнний період.. Ivan Kalynovych, bibliographer, “Enlightenment”, cultural and educational.. Иван Калинович, библиограф, «Просвита», культурно-просветительной движение, Западная Украина, межвоенный период.
Аннотация: У статті розкрито діяльність Івана Калиновича, відомого бібліографа культурно-просвітнього руху в Західній Україні у міжвоєнний період.^UThis article analyzes the figure of Ivan Kalynovych known bibliographer cultural and educational movement in Western Ukraine in the interwar period.^RВ статье раскрыта деятельность Ивана Калиновича, известного библиографа культурно-просветительного движения в Западной Украине в межвоенный период.
Файл: ubi_2012_9_9.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Зуляк И.
| 4. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Гончаренко, М. І.
Рецензія. Передирій В. А. Українські періодичні видання для жінок в Галичині (1853-1938 рр.) [Текст] / М. І. Гончаренко // Українська біографістика. - 1999. - Вип. 2. - С.316-317
Шифр журнала: Ж69079/1999/2
Файл: ubi_1999_2_61.pdf - 0
| 5. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Ківшар, Т. І.
Спомин як біографічне джерело. Незвичайні долі звичайних жінок: Усна історія двадцятого століття / гол. упорядн. Іроїда Вінницька (бібліотека "України модерної", Серія: спогади, щоденники, інтерв’ю"). Число 1. – Львів : Вид-во Львівської Політехніки. – 2013. – 836 с. [Текст] / Т. І. Ківшар // Українська біографістика. - 2015. - Вип. 12. - С.439-443
Шифр журнала: Ж69079/2015/12
Файл: ubi_2015_12_26.pdf - 0
| 6. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Яценко, О. М. (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (Київ)).
Вітчизняна наукова періодика як джерело формування "Українського біографічного архіву" [Текст] / О. М. Яценко // Українська біографістика. - 2016. - Вип. 14. - С.233-249
Шифр журнала: Ж69079/2016/14
Кл.слова (ненормированные):
українська наукова періодика, біобібліографія, бібліотечна технологія, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Український національний біографічний архів.. Ukrainian scientific periodicals, bio-bibliography, library technology, the Vernadsky National Library of Ukraine, the Ukrainian National biographical archive.. украинская научная периодика, биобиблиография, библиотечная технология, Национальная библиотека Украины имени В. И. Вернадского, Украинский национальный биографический архив.
Аннотация: У статті представлено результати аналізу фрагмента української сучасної наукової періодики на наявність публікацій про життєвий і творчий шлях наших співвітчизників. Окреме місце приділено вивченню проблеми виявлення біографічного матеріалу із загального масиву репертуару вітчизняної наукової періодики та запропоновано технологічні рішення поповнення електронного "Українського національного біографічного архіву" цими даними з ресурсу Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського "Наукова періодика України".^UThe fragments of the modern Ukrainian scientific periodicals are analyzed in search there of existence the publications on the biography and career of ukrainian countrymen. A special attention is paid to study the problem of identification of biographical material from the general array of domestic scientific periodicals. Proposed the technological solutions to filling these data the electronic version the "Ukrainian National biographical archive" from the resource of the Vernadsky National Library of Ukraine called "Scientific Periodicals of Ukraine".^RВ статье представлено результаты анализа фрагмента украинской современной научной периодики на наличие публикаций о жизненном и творческом пути деятелей Украины. Отдельно рассматривается проблема выявления биографического материала из общего массива репертуара отечественной научной периодики и предложено технологические решения наполнения электронного "Украинского национального биографического архива" этими данными из ресурса Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского "Научная периодика Украины".
Файл: ubi_2016_14_15.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Яценко О. Н.
| 7. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Демченко, Т. П.
Постать Михайла Коцюбинського крізь призму його бібліотеки (рец.: Меморіальна бібліотека М. Коцюбинського. Короткий опис / (Чернігівський літ.-мемор. музей-заповідник М. М. Коцюбинського ; упоряд. Н. М. Коцюбинська та ін.). – Чернігів : Десна Поліграф, 2015. – 335 с.) [Текст] / Т. П. Демченко, С. Г. Іваницька // Українська біографістика. - 2016. - Вип. 14. - С.355-358
Шифр журнала: Ж69079/2016/14
Файл: ubi_2016_14_23.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Іваницька, С. Г.
| 8. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Марченко, А. М. (Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України, Київ).
Микола Садовський та його театр у період революційних подій 1917 – 1919 років у Києві [Текст] / А. М. Марченко // Українська біографістика. - 2017. - Вип. 15. - С.181-197
Шифр журнала: Ж69079/2017/15
Кл.слова (ненормированные):
М. Садовський, театр Садовського, революція, Український клуб, театральна рада, Троїцький народний дім.. M. Sadovsky, the Sadovsky Theatre, revolution, Ukrainian club, theater board, Trinity People’s House.. Н. Садовский, театр Садовского, революция, Украинский клуб, театральный совет, Троицкий народный дом.
Аннотация: У статті розглянуто історію громадської діяльності М. Садовського та його театру під час революційних подій 1917–1919 рр. у Києві.^UThe article deals with the history of public activity of M. Sadovsky and the Sadovsky Theatre during the revolutionary events of 1917–1919 in Kyiv.^RВ статье рассмотрена история общественной деятельности Н. Садовского и его театра во время революционных событий 1917–1919 гг. в Киеве.
Файл: ubi_2017_15_13.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Марченко А. Н.
| 9. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Швець, Ірина Миколаївна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ).
Газетна періодика як джерело дослідження діяльності Андрея Шептицького [Текст] / І. М. Швець // Українська біографістика. - 2018. - Вип. 16. - С.286–297
Шифр журнала: Ж69079/2018/16
Кл.слова (ненормированные):
біографія, газети, газетні публікації, митрополит Андрей Шептицький, Українська греко-католицька церква.. biography, newspapers, newspaper publications, Metropolitan Andrey Sheptytsky, Ukrainian Greek Catholic Church.. биография, газеты, газетные публикации, митрополит Андрей Шептицкий, Украинская греко-католическая церковь.
Аннотация: Статтю написано на основі матеріалів газетної періодики, пов’язаних із постаттю українського релігійного діяча, графа, митрополита Галицького та архієпископа Львівського, предстоятеля Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького. Проаналізовано факти, що містяться у цих матеріалах. Визначено роль газетних публікацій у дослідженні життя та діяльності митрополита. Зазначено, що газетні видання періодично фіксували події, пов’язані з діяльністю Андрея Шептицького, друкували на перших шпальтах його заклики, звернення, повчання, привітання, висвітлювали погляди митрополита на політичні, економічні, культурні, релігійні події, що відбувалися на території України та в світі. Подано коротку характеристику газетних видань, у яких міститься різнопланова біографічна інформація про Андрея Шептицького.^UThe article is written on the basis of materials of the newspaper periodicals relative to the figure of the Ukrainian religious figure, Count, Metropolitan of Galicia and Archbishop of Lviv, the primate of the Ukrainian Greek Catholic Church Andrey Sheptytsky. The facts contained in these materials are analyzed. The role of newspaper publications for studying the life and activity of Metropolitan Andrey Sheptytsky is determined. It was noted that newspaper editions occasionally recorded the events related to the activity of Andrey Sheptytsky, printed his appeals,exhortations, instructions, greetings on the front pages, covered the views of the Metropolitan on the political, economic, cultural, religious events that took place on the territory of Ukraine and in the world. A brief description of the newspaper editions containing the diverse biographical information about Andrei Sheptytsky is given.^RСтатья написана на основе материалов газетной периодики, связанных c личностью украинского религиозного деятеля, графа, митрополита Галицкого и архиепископа Львовского, предстоятеля Украинской греко-католической церкви Андрея Шептицкого. Проанализированы факты, содержащиеся в этих материалах. Определена роль газетных публикаций в исследовании жизни и деятельности митрополита. Отмечено, что газетные издания периодически фиксировали события, связанные с деятельностью Андрея Шептицкого, печатали на первых страницах его призывы, обращения, наставления, приветствия, освещали взгляды митрополита на политические, экономические, культурные, религиозные события, происходившие на территории Украины и в мире. Дана короткая характеристика газетных изданий, в которых содержится разноплановая биографическая информация об Андрее Шептицком.
Файл: ubi_2018_16_20.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Швец И. Н.
| 10. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Будзар, М. М. (Київський університет імені Бориса Грінченка (м. Київ, Україна)).
"Друга стать": біографічний світ жінок із роду Ґалаґанів [Текст] / М. М. Будзар // Українська біографістика. - 2020. - Вип. 20. - С.17-38
Шифр журнала: Ж69079/2020/20
Кл.слова (ненормированные):
біографічний світ, Ґалаґани, Лівобережна Україна, козацька старшина, дворянство, жінка в історії роду.. biographical world, Galagan’s family, Left-bank Ukraine, Kozak’sofficer, nobility, woman in family history.
Аннотация: Концепція статті базується на твердженні про те, що зображення жінок як рівноправних суб’єктів історії є ефективним інструментом вивчення соціальних спільнот, зокрема регіональних еліт в Україні в часових межах XVIII–XIX ст. Авторка поставила собі за мету відтворити елементи "біографічного світу" жінок із роду Ґалаґанів. Особистісний простір жіночих доль змальовується у взаємодії приватного й публічного за наявними джерелами. Це активізує вивчення фактору спорідненості в життєдіяльності українського дворянства, дослідження мережі майнових і культурних контактів.^UThe concept of the article is based on the statement that woman’s depictionas equal historical subject is an effective tool for studying the social communities, in particular the Ukrainian regional elite within the 18th–19th centuries. The Ukrainian noble family of Galagan represents the rise and fall of “new elite” establishment in Ukraine during early modern and modern times. The most prominent figures are Gnat Galagan, the founder of Kozak’s officerbranch of the family in the beginning of the 18th century and Grygoriy Galagan,the landowner, public figure, educator of the second half of the 19th century. Nevertheless, female component was crucial in the family history, as frequently, material welfare and social status depended on woman’s actions. The author aimed at recreating the elements of “the biographical female world” from Galagan’s family, particularly, a cultural process embodied in a human life with values, motivation, aim and sense of being was reconstructed. The personal space of female fates is rebuilt in close connection with private andpublic spheres according to the presented sources. The documental base of a study was Galagan’s family archive. The high representative level of stored documents permitted to reconstruct the biographical female world according to the several contextual layers – particular text (self-created), big text (contained external information), historical-cultural context (consideration of time realities). A researchfocus change from “male” to “female” revealed the new edges of Galagan’s family life in the society belonged to the 18th-19th century. The fact intensifies lifeaffinity of Ukrainian nobility, study of family, property and cultural relations. Such research direction is perspective for the study of noble community of Left-bank Ukraine consolidated by genealogical, property, intellectual, social and cultural interests.
Файл: ubi_2020_20_5.pdf - 0
| 11. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Grysińska-Jarmuła, K. (Uniwersytet Kazimierza Wielkiego w Bydgoszczy (Bydgoszcz, Polska)).
Hrabina Aniela Potulicka — wielkopolska filantropka [Text] / K. Grysińska-Jarmuła // Українська біографістика. - 2020. - Вип. 20. - С.88-103
Шифр журнала: Ж69079/2020/20
Кл.слова (ненормированные):
Aniela Potulicka, Fundacja Potulicka, arystokracja, dobroczynność, filantropia.. Aniela Potulicka, Potulicka Foundation, aristocracy, charity, philanthropy.. Анеля Потулицька, Фонд Потулицької, аристократія, благодійність, філантропія.
Аннотация: Hrabina Aniela Konstancja Potulicka (1861-1932) należy do grona nieprzeciętnych i wybitnych przedstawicielek wielkopolskiej arystokracji. Spadkobierczyni dóbr potulickich, które odziedziczyła zaledwie w wieku 19 lat, była kobietąwszechstronnie wykształconą, gorącą patriotką i działaczką społeczną. Nigdy niewyszła za mąż i nie założyła własnej rodziny. Całe życie poświeciła służbie drugiemu człowiekowi, Bogu i obronie polskości. W czasach pruskich prowadziła ożywioną działalność społeczną i oświatową, którą kontynuowała po I wojnie światowej. Zakładała szkoły, fundowała kościoły, systematycznie i ofiarnie wspierała zakłady zajmujące się sierotami, biednymi, chorymi i upadłymi kobietami. Do największych i najtrwalszych dokonań Potulickiej należy zaliczyć przyczynienie się do założenia takich instytucji jak: Zakład św. Floriana w Bydgoszczy, Dom Dobrego Pasterza na Winiarach, Zakład św. Łazarza w Poznaniu. Zwieńczeniem jej działalności społecznej było przekazanie w 1928 roku swoich dóbrna rzecz utworzonego w Lublinie Uniwersytetu. Aniela Potulicka zmarła 17 października 1932 roku w Potulicach. Spoczywa w znajdującym się tamże rodzinnym grobowcu.^UCountess Aniela Konstancja Potulicka (1861-1932) is one of the outstanding representatives of the Greater Poland aristocracy. At the age of 19, she inheritedthe family estate. She was a well-educated woman, a passionate patriot and social activist. She never married and never started her own family. She devoted her entire life to serving ot her people, God and defending Polishness. In Prussian times, she conducted lively social and educational activities, which she continued afterWorld War I. She founded schools, founded churches, systematically and self-lessly supported institutions for orphans, the poor, the sick and fallen women. The greatest and most enduring achievements of Potulicka include contributing to the establishment of such institutions as: St. Florian in Bydgoszcz, The House of the Good Shepherd in Winiary, St. Lazarus in Poznań. The culmination of her socialactivity was the transfer of her property to the University in Lublin. Aniela Potulicka died on October 17, 1932 in Potulice. She is buried in a family tomb. Countess Aniela Potulicka was a quiet, modest person. She spoke rarely and little about herself. She believed that not words but actions speak about a person.Throughout her life, with great devotion she continued family tradition, in whichlove to homeland, readiness to self-sacrifice and faithfulness to Christian valueswere very important. She understood patriotic activity not only as an armed struggle, but also as a nurturing of the tradition of history that raise next generationsin the spirit of love for the lost homeland. She did not expect social recognitionfor her actions, the initiatives she implemented had to prove it.^RГрафиня Анеля Констанція Потулицька (1861–1932) належить до непересічних і видатних представників великопольської аристократії. Це була всебічно освічена жінка, пристрасна патріотка і громадська активістка. Вона була єдиною спадкоємицею маєтку Потулиці, яке вона успадкувала у віці 19 років. Анеля Потулицька так і не вийшла заміж і не створила власної сім’ї. Вона присвятила все своє життя служінню іншим людям і Богу, а також захисту польськості. У прусські часи Анеля Потулицька вела активну громадську й освітню діяльність, яку продовжила після Першої світової війни. Вона засновувала школи, костели, систематично і самовіддано підтримувала установи для сиріт, бідних, пропащих жінок. Серед найбільших досягнень Потулицької - участь у створенні таких установ, як Заклад святого Флоріана в Бидгощі, Дім Доброго Пастиря у Вінярах, Заклад святого Лазаря в Познані. Кульмінацією її громадської діяльності стала передача її майна в 1928 році університету, заснованому в Любліні. Анеля Потулицька померла 17 жовтня 1932 року в Потулицях. Вона похована в сімейній гробниці. Графиня Анеля Потулицька була тихою, скромною людиною. Про себе вона говорила рідко і мало. Вона вважала, що не слова, а вчинки свідчать про людину. Протягом усього життя вона з великою відданістю продовжувала сімейну традицію, у якій любов до батьківщини, готовність до самопожертви та вірність християнським цінностям мали велике значення. Вона розуміла патріотичну діяльність не лише як збройну боротьбу, а й як плекання традицій історії, які виховують молоді покоління в дусі любові до втраченої батьківщини. Вона ніколи не очікувала соціального визнання засвою діяльність - довести це мали реалізовані нею ініціативи.
Файл: ubi_2020_20_9.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Катажина Ґрисінська-Ярмула
| 12. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Nadolska, A. (Uniwersytet Kazimierza Wielkiego w Bydgoszczy (Bydgoszcz, Polska)).
Malarki lwowskie na I Wystawie Artystek Polskich w Bydgoszczy (1930 r.) [Text] / A. Nadolska // Українська біографістика. - 2020. - Вип. 20. - С.104-117
Шифр журнала: Ж69079/2020/20
Кл.слова (ненормированные):
malarki lwowskie, Zofia Albinowska-Minkiewiczowa, Aniela Czarnowska, Maria Wodzicka, Muzeum Miejskie w Bydgoszczy, wystawasztuki kobiet, okres międzywojenny.. women painters from Lviv, Zofia Albinowska-Minkiewiczowa, Aniela Czarnowska, Maria Wodzicka, Municipal Museum in Bydgoszcz, the exhibition of women artists, Interwar period.. львівські малярки, Софія Альбіновська-Мінкевич, Анеля Чарновська, Марія Водзицька, Міський музей в Бидгощі, виставка жінок-художниць, міжвоєнний період.
Аннотация: Artykuł traktuje o udziale lwowskich malarek Zofii Albinowskiej-Minkiewiczowej, Anieli Czarnowskiej i Marii Wodzickiej w I Wystawie Artystek Polskich (1930 r.) zorganizowanej przez Muzeum Miejskie w Bydgoszczy. Ujęto także zarysy biografii tych trzech malarek należących do Związku Artystek Polskich we Lwowie, działalność bydgoskiej instytucji kultury w okresie międzywojennym oraz ideę tworzenia wystaw sztuki kobiet.^UBetween 1920-1939 Bydgoszcz was a big city in the northern-western part ofthe Second Polish Republic. After 148 years of Prussian Partition, after the implementation of the Treaty of Versailles, Bydgoszcz was incorporated into Poland. Then, most Germans and Jews migrated to the Weimar Republic, and Polish people replaced them. Fast polonization and repolonization political live and social-cultural live city along Brda river. In the 30s of the XX century, Bydgoszcz and Poznań were "most Polish among Polish cities". Brda river and Bydgoszcz Canal helped of the development industry, transport, trade, and service. In multicultural Bydgoszcz in 1931 more than 117.000 people lived: beside Polish people lived Germans, Jews, Russians, Ukrainians, Lithuanians, and Czechs. In the city, cultural life was very important, for example, City Theatreand City Library. Municipal Museum was a very important cultural institution in Bydgoszcz. This museum invited many famous artists from different cultural centres in Poland. Women artists – painters, graphics and sculptors – were includedin this exhibition. In 1930 Municipal Museum arranged the First Exhibition of Women Artists. During this exhibition works of women painters from the Women Union of Polish Artists from Lviv were presented. The article is a study of the participation of Zofii Albinowskiej-Minkiewiczowej (1886-1971), Anieli Czarnowskiej (1879-1978) and Marii Wodzickiej (1878-1966) in this exhibition. The article is also a biography of these artists and they activity in the Women Union of Polish Artists from Lviv, as well the activity of Municipal Museum in Bydgoszcz and the concept of an exhibition of women artists.^RУ 1920–1939 роках Бидгощ був великим містом в північно-західній частині Другої Речі Посполитої. Після 148 років прусського панування за Версальським договором він був включений до складу Польщі. Більша частина німців і євреїв емігрувала до Веймарської республіки, і їх замінили поляки. Відбулася швидка полонізація і реполонізація політичного й соціально-культурного життя міста на річці Брда. У 30-ті роки минулого століття Бидгощ і Познань були "найбільш польськими містами серед польських міст". Брда і Бидгоський канал сприяли розвитку промисловості, транспорту, торгівлі і послуг. У мультикультурному Бидгощі в 1931 році проживало понад 117 тисяч осіб: німці, євреї, росіяни, українці, литовці та чехи жили поруч з поляками.Велике значення для розвитку міста мало культурне життя, зокрема діяльність міського театру та міської бібліотеки. Міський музей також був дуже важливим культурним закладом в Бидгощі. Для створення постійної експозиції музей запрошував відомих художників із різних культурних центрів Польщі, зокрема, у ній взяли участь художниці - живописці, графіки та скульптори. У 1930 році Міський музей організував першу виставку художниць. На ній були представлені роботи малярок Союзу польських художницьу Львові. У статті досліджено участь львівських малярок Софії Альбіновської-Мінкевич (1886–1971), Анелі Чарновської (1879–1978) і Марії Водзицької (1878–1966) у 1-й Виставці польських художниць. Також подано їхні біографії та розкрито діяльність в Асоціації польських художниць у Львові, висвітлено функціонування Міського музею в Бидгощі та концепцію виставки жінок-художниць.
Файл: ubi_2020_20_10.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Анна Надольська
| 13. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Wysocka, A. (Uniwersytet Kazimierza Wielkiego w Bydgoszczy (Bydgoszcz, Polska)).
Kobiety i czwarta władza. Wincentyna Teska i Anna Krzycka — przyczynek do dziejów prasy na terenie obecnego województwa kujawsko-pomorskiego [Text] / A. Wysocka // Українська біографістика. - 2020. - Вип. 20. - С.118-134
Шифр журнала: Ж69079/2020/20
Кл.слова (ненормированные):
"Dziennik Bydgoski", "Moja Przyjaciółka", prasa, Żnin, Bydgoszcz. . journalists, "Dziennik Bydgoski", "Moja Przyjaciółka", press, Żnin, Bydgoszcz.. "Дзеннік Бидгоський", "Моя Подруга", преса, Жнін, Бидгощ.
Аннотация: Artykuł poświęcony jest dwóm kobietom, które były pionierkami nowoczesnej prasy polskiej. Wincentyna Teska (1888-1957) w trudnym czasie zaborówrazem z mężem Janem Teską założyła w 1907 roku drukarnię, gdzie powstawałpolskojęzyczny "Dziennik Bydgoski". Było to przedsięwzięcie bardzo trudne, bomiasto, w którym zdecydowali się otworzyć wydawnictwo było bardzo silniezgermanizowanie. Dzięki „Dziennikowi Bydgoskiemu” konsolidowało się iumacniało środowisko polskich mieszkańców. W czasie I wojny światowej Win-centyna Teska samodzielnie prowadziła wydawnictwo, zatrudniała pisarki – Me-lanię Gońską, Stefanię Tuchołkową, w czasach II Rzeczypospolitej (1918-1939) "Dziennik Bydgoski" należał do pierwszej dziesiątki pism codziennych w skaliogólnopolskiej, jeśli chodzi o wysokość sprzedaży. Anna Krzycka (1910-1991)naczelna redaktorka i współwydawczynia ilustrowanego dwutygodnika "Moja Przyjaciółka" to pionierka polskich czasopism lifestylowych. Na początku lat 30. XX w. stworzyła potęgę prasową w niewielkim mieście Żninie, będąc przykłademspełnienia "amerykańskiego snu" o prężnie działającym koncernie prasowym, który powstał praktycznie z niczego. Omówione zostaną profile czasopism i ichmiejsce w historii prasy polskiej. ^UArticle describes two pioneers women of modern Polish press. WincentynaTeskowa (1888-1957) with her husband Janem Teską founded of printing houseat difficult annexation time in 1907 in Bydgoszcz, in wich Polish "Dziennik Bydgoski" developed. Daily magazine in very germanized city played culture-forming and repolonization role. During the First World War Wincentyna Teska rana publishing house on her one. She employed writers, polish language and history teachers – Melania Gońska, Stefania Tuchołkowa. "Dziennik Bydgoski" focused its attention on reminding the Polish language. The editors reminded about historic anniversaries important to Poles. The novels of prominent writers – Henryk Sienkiewicz, Wincenty Pol, Maria Konopnicka – were printed in episodes. "Dziennik Bydgoski" encouraged people to join Polish choirs, the "Sokół" gymnastic society, and amateur theaters. In the difficult years 1918-1920 for Bydgoszcz, when the fate of the city was decided (it will be in the German or Polish state), "Dziennik Bydgoski" contributed to supporting the independence activities. In the interwar period, "Dziennik Bydgoski" continued to support national and patriotic attitudes. It was in the top ten best sold daily magazines in Poland. Anna Krzycka (1910–1991) editor chief and co-editor of "Moja Przyjaciółka" is pioneer of Polish lifestyle magazines. In the early 1930s with her husband Alfred Krzycki she created powerful prass in small Żnin in Pałuki as an exaple of "american dream" fulfilment. The magazine’s success is based on constant contact with readers and a clear division into sections. The readers’ questions were answered in great detail. They could also exchange advice them selves on the pages of "Moja Przyjaciółka". Anna Krzycka edited the magazine and wrote articles herself. Memory of both heroes in places where they worked is different. Żnin remembers about Anna i Alfred Krzycki marriage, Bydgoszcz doesn’t commemorate Wincentyna Teksowa in any way.^RУ статті розповідається про двох піонерок польської преси, розглядаються їхні журналістські профілі та місце в історії преси Польщі.Вінцентина Теска (1888–1957) разом зі своїм чоловіком Яном Тескою уважкий період історії Польщі в 1907 році заснувала в Бидгощі друкарню, де була створена польськомовна газета "Дзеннік Бидгоський". У германізованому місті часопис відігравав культурну і реполонізуючу роль. Під час Першої світової війни Вінцентина Теска самостійно керувала видавництвом. Вона наймала письменників - Меланію Гонську, Стефанію Тухолкову. "Дзеннік Бидгоський" зосередився на відновленні польської мови, відзначав важливі для поляків історичні ювілеї, друкував тексти за романами видатних письменників - Генрика Сенкевича, Вінцента Пола, Марії Конопницької. "Дзеннік Бидгоський" заохочував людей приєднуватися до польських аматорських культурних і спортивних організацій. У 1918–1920 рр., коли вирішувалася доля міста (воно буде належати до Німеччиниабо до Польщі?), часопис сприяв повстанню на підтримку незалежності. У міжвоєнний період "Дзеннік Бидгоський" продовжував підтримувати національно-патріотичні погляди. Він входив у десятку найбільш продаваних щоденних газет в Польщі. Анна Кшицька (1910–1991) - головний редактор і співредактор ілюстрованого двотижневика "Моя Подруга", першого польського журналу про стиль життя, який вона заснувала на початку 1930-х рр. разом зі своїм чоловіком Альфредом Кшицьким у містечку Жнін в Палуках. Це був приклад втілення "американської мрії". Успіх журналу був заснований на постійному контакті з читачами і чіткому розподілі на розділи. Читачі отримували докладні відповіді на свої запитання та могли самі обмінюватися досвідом на сторінках "Моєї Подруги". Анна Кшицька сама редагувала часопис і писала статті. Пам’ять про обох героїнь в містах, де вони працювали, різна. Жнін пам’ятає шлюб Анни і Альфреда Кшицьких, Бидгощ жодним чином не згадує Вінцентину Теску.
Файл: ubi_2020_20_11.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Агнешка Висоцька
| 14. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Куцаєва, Тамара Олександрівна (Національний музей історії України, Україна, Київ).
Музейні етюди про книжкове зібрання Я. П. Новицького [Текст] / Т. О. Куцаєва // Українська біографістика. - 2021. - Вип. 22. - С.201-217
Шифр журнала: Ж69079/2021/22
Кл.слова (ненормированные):
Яків Новицький, Етнографічна комісія УАН-ВУАН, Запорізький обласний краєзнавчий музей, екслібрис, книжковий знак, Національний музей історії України.. Novytskyi Yakiv, Ethnography Commissions of the Ukrainian Academy of Science, Zaporizhzhya Regional Lore Museum, bookmark, bookplate, National Museum of History of Ukraine.
Аннотация: Мета роботи — доповнити біографію члена-кореспондента ВУАН Якова Павловича Новицького (14 жовтня 1847 р. — 19 травня 1925 р.) — видатного діяча науки та культури Катеринославщини через вивчення його читацьких інтересів, уособлених в особовій бібліотеці. Новизна статті полягає в опрацюванні віднайденого в Національному музеї історії України фрагмента бібліотеки вченого, відомих примірників збірки з колекції Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та архівних джерел, зокрема Інституту рукопису НБУВ. Методи дослідження: історичний метод, аналіз, синтез, систематизація, класифікація, порівняння, історіо -графічний аналіз, проблемно-хронологічний метод та попримірниковий опис книжкових видань.^UMuseum assays about Yakiv Novytskyi’s library.The purpose of the research is connected with new features of Yakiv Novytskyi`s biography (October 14, 1847 – May 19, 1925) – the corresponding member of the All-Ukrainian Academy of Sciences (VUAN) and the prominent figure if science and culture of Katerynoslavshchyna – Zaporizhzhya Oblast via studyinghis readers preferences reflected in his private library. The novelty of the studylies in studying of the scientist`s private library fragment, which was found in the library fond of the National Museum of the History of Ukraine, the known exemplars from the collection of Vernadsky National Library of Ukraine and archivalsources, namely the Institute of Manuscript of Vernadsky National Library of Ukraine. The author relied on the next research methods: historical method, analysisand synthesis, systematization, classification and comparative analysis, problem chronological method, personal approach and description of books.
Файл: ubi_2021_22_16.pdf - 0
| 15. |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Ковальчук, Галина Іванівна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ).
"У своїх дивацтвах я не розкаююсь": про київську мистецтвознавицю й музейницю А. В. Артюхову-Іванову [Текст] / Г. І. Ковальчук // Українська біографістика. - 2023. - Вип. 24. - С.196-214
Шифр журнала: Ж69079/2023/24
Кл.слова (ненормированные):
А. Артюхова-Іванова, Всеукраїнський історичний музей ім. Т. Шевченка, Ф. Ернст, "Бібліологічні вісті", ілюстратори М. Гоголя, К. Трутовський, М. Іванченко.. A. Artiukhova-Ivanova, T. Shevchenko All-Ukrainian Historical Museum, F. Ernst, "Bibliolohichni visti", illustrators of Gogol, K. Trutovsky, M. Ivanchenko.
Аннотация: Мета статті — у межах проблеми олюднення минулого розповісти про непересічну особистість, талановиту мистецтвознавицю, київську музейни цю другої половини 1920-х — початку 1930-х років. Аделаїду Володимирівну Артюхову-Іванову. Методологія дослідження ґрунтується на принципах наукової об’єктивності, системності та історизму. Застосовано також загальноісторичні методи — біографічний, проблемно-тематичний, а також метод бібліографічної евристики. Наукова новизна полягає в тому, що в межах окремої статті це перше комплексне дослідження біографії і творчих здобутків А. В. Артюхової-Іванової. Спираючись на щоденник Ф. Л. Ернста "Художній музей", конкретизуємо види робіт, здійснюваних А. Артюховою-Івановою у Всеукраїнському історичному музеї ім. Т. Шевченка (нині Національний художній музей України). Розглянуто основні її публікації. На основі її щоденника кінця 1930 — початку 1931 рр. у науковий обіг запроваджуємо інформацію про спроби підтримки А. Артюховою заарештованого вченого секретаря Всенародної бібліотеки України М. М. Іванченка, їхні дружні стосунки до його арешту. На основі архівно-слідчої справи А. В. Артюхової 1935–1936 рр. розкрито обставини її арешту та обвинувачення. Висновки. У статті запропоновано виправлення помилкових біографічних відомостей про Аделаїду Володимирівну Артюхову-Іванову, зокрема дати народження, інформацію про Сергія Григоровича Титаренка як її чоловіка. Водночас сформульовано питання біографічного характеру, що не досі не мають відповіді: її прізвище від народження; хто був її чоловіком і яка його доля, а основне — дата смерті А. В. Артюхової-Іванової. Під час дослідження зібрано бібліографію її публікацій, розглянуто основні статті, здійснені насамперед у виданнях Українського наукового інституту книгознавства; представлено її діяльність в Українському бібліологічному товаристві. Завдяки записам у щоденнику певною мірою представлено особисте життя героїні статті, а водночас картину суспільного життя в Києві на початку 1930-х років, наприклад, досвід передач ув’язненим. Здійснене дослідження переконливо засвідчує надуманість і несправедливість засудження А. В. Артюхової-Іванової за контрреволюційну діяльність. Розкрито ще одну сторінку в історії українського книгознавства, мистецтвознавства, біографістики.^UThe aim of the work is, in the context of an issue of the humanization of the past, to discuss an outstanding person, a talented art critic, and a Kyiv museum worker from the second half of the 1920s and the beginning of the 1930s, Adelaida Volodymyrivna Artiukhova-Ivanova. The research methodology is based on principles of scientific objectivity, systematicity, and historicism. Also, we used general historical methods, such as bibliographical, problem-thematic, and bibliographic heuristics. The scientific novelty lies in the fact that this is the first complex investigation of the biography and artistic achievements of A. Artiukhova made within the bounds of one article. Backed by F. L. Ernst’s diary "Art Museum", we specified the types of work that A. Artiuhova-Ivanova conducted in the All-Ukrainian Historical Museum named after T. Shevchenko (now – the National Art Museum of Ukraine). The main publications of A. Artiukhova-Ivanova are revised. On the basis of A. Artiukhova’s diary from the end of 1930 to the beginning of 1931, we introduce to the scientific circulation information about her attempts to support Public Library of Ukraine scientific secretary M. Ivanchenko and their friendship before the arrest. On the basis of the archival investigative file of 1935-1936 on Artiukhova, the peculiarities of her arrest and accusation were revealed. Conclusions. The article proposes to correct the mistakes in the bibliographic data on Adelaida Volodymyrivna Artiukhova-Ivanova, for instance, the date of her birth and information on Sergii Hryhorovych Tytarenko, her husband. At the same time, the biographic issues, which were unresolved yet, were settled: what was her maiden name; who was her husband and what happened to him; and, what is most important, what is the date of A. Artiukhova-Ivanova’s death. Our investigation enabled us to collect a bibliography of her publications, including her main articles, published in editions of the Ukrainian Scientific Institute of Book Science. Her work with the Ukrainian Bibliological Association is also presented. The notes from the diary helped us to reveal the personal life of A. Artiukhova-Ivanova as well as the picture of social life in Kyiv in the 1930s, for instance, the experience of passing packages to prisoners. The investigation convincingly proves the groundlessness and unfairness of A. Artiukhova-Ivanova’s accusation of counterrevolutionary actions. A new page in the history of Ukrainian book science, art criticism, and biography was written.
Файл: ubi_2023_24_13.pdf - 0
| | | | | | | | | | | | | | |
